Історія аеропорту Ciudad Real в Іспанії — це урок того, як амбіції можуть коштувати дорожче за здоровий глузд. Побудований за шалені 1,1 мільярда євро, він проіснував лише три роки, після чого став найбільш епічним провалом інфраструктурних проєктів 21 століття. Коли його нарешті вдалося продати, ціна виявилася у 20 разів меншою за вартість будівництва. А одного разу китайські інвестори навіть пропонували викупити весь комплекс за ціну вживаного автомобіля.
Про це розповідає KURAZH
Злітна смуга в нікуди: як будували найбільший провал
Проєкт народився в розпал будівельного буму Іспанії середини 2000-х. Тоді здавалося, що гроші ростуть на деревах, а кожне місто мріяло про власний мегапроєкт. Ciudad Real вирішило не відставати та побудувати альтернативу перевантаженому мадридському аеропорту Барахас.
На папері все виглядало ідеально. Одна з найдовших злітно-посадкових смуг у Європі — цілих 4,1 кілометра. Термінал, розрахований на обслуговування десяти мільйонів пасажирів щороку. Обіцянка прямого сполучення з високошвидкісною залізницею Мадрид-Севілья, яка скоротила б дорогу до столиці до години. Інвестори кинулися в проєкт, вірячи, що це гарантований прибуток.
Аеропорт урочисто відкрили в 2009 році як перший приватний міжнародний аеропорт Іспанії. Але вже з самого початку стало зрозуміло — щось пішло не так. Головна проблема виявилася до болю простою: аеропорт побудували за 200 кілометрів від Мадрида, посеред малонаселеної рівнини біля містечка з 72 тисячами жителів.
Що пішло не так з проєктом:
- Занадто далеко від великих міст — мало хто хотів їхати 200 км заради дешевших квитків.
- Обіцяну залізничну станцію так і не побудували через екологічні протести.
- Авіакомпанії швидко розчарувалися через низький пасажиропотік.
- Світова фінансова криза 2008 року вдарила по всій іспанській економіці.
Air Berlin, Air Nostrum та Ryanair спочатку запустили рейси, але незабаром відмовилися від них. Vueling тримався найдовше, але наприкінці 2011 року й вони піднялися на крило. За три роки існування аеропорт залишився без жодного регулярного рейсу.
Від мільярда до десяти тисяч: розпродаж провалу
Операційна компанія накопичила боргів на понад 300 мільйонів євро. У квітні 2012 року оголосила про банкрутство, і аеропорт закрився назавжди. Почалася принизлива сага з продажу.
Об’єкт виставили на аукціон з мінімальною ціною 100 мільйонів євро — лише дев’яту частину від початкових витрат. Та навіть за таке жалюгідне зниження ціни бажаючих не знайшлося. Аеропорт стояв порожній, перетворюючись на сучасні руїни посеред іспанської рівнини.
У 2013 році трапився момент, який назавжди увійшов в історію найганебніших бізнес-пропозицій. Китайська інвестиційна група запропонувала викупити весь аеропорт за 10 тисяч євро. Для порівняння — це менше, ніж коштує бізнес-клас з Києва до Мадриду і назад. Іспанські суди відхилили пропозицію, але заголовки світової преси вже зробили свою справу.
Врешті-решт у 2018 році знайшовся покупець, який заплатив приблизно 56 мільйонів євро — п’ять відсотків від початкової вартості будівництва. У 2019-му аеропорт відкрився знову, але вже не як пасажирський хаб. Тепер це склад, центр технічного обслуговування та розбирання літаків.
Під час пандемії COVID-19 його короткочасно використовували як паркування для десятків прикутих до землі літаків. Але повернути первісну функцію так і не вдалося. Іспанський уряд навіть розглядав варіант перетворення на центр прийому мігрантів, але місцеві жителі швидко заблокували цю ініціативу.
Аеропорт Ciudad Real залишається пам’ятником марнотратству епохи, коли амбіції переважали логіку. Мільярд євро інвестицій перетворився на порожню будівлю, яку ніхто не хоче використовувати за призначенням. І це далеко не єдиний такий “привид” в Іспанії — подібна доля спіткала аеропорти в Кастельйоні та Альгуайре, побудовані в той самий безумний період.
