Українська повстанська армія (УПА) — це військово-політична організація, яка діяла на території України з 1942 до 1956 року і мала на меті об’єднати збройні націоналістичні групи під керівництвом ОУН(б). Основним завданням УПА було створення незалежної української армії для відновлення державності та підготовка масштабного повстання після виснаження обох сторін тодішньої війни — радянського СРСР і нацистської Німеччини.
Про це розповідає KURAZH
Діяльність, командири та участь різних національностей
УПА виступала за створення суверенної Української держави, яка б об’єднала всі етнічні українські землі. Датою заснування вважається 14 жовтня 1942 року. Серед командирів організації — Дмитро Клячківський (травень-листопад 1943 року), Роман Шухевич (1944–1950 роки) та Василь Кук (1950–1954 роки). Відомо, що останній значущий бій із військами НКВС відбувся під час блокування радянських колон, які прямували до Угорщини для придушення повстання у 1956 році. За окремими джерелами, окремі бої тривали навіть до 1967 року.
УПА застосовувала партизанську тактику і використовувала трофейну зброю різного походження: німецького, радянського, угорського, а також австрійську зброю, що залишилася ще з Першої світової війни. До складу армії входили не лише українці, а й представники інших національностей, зокрема євреї та росіяни.
Оцінки діяльності УПА та її роль у сучасній Україні
УПА воювала одночасно на два фронти: спершу проти нацистської Німеччини, а згодом — проти радянської влади. Це підтверджується німецькими і радянськими документами, згідно з якими бої з німецькими підрозділами тривали до серпня 1944 року. Радянська пропаганда прагнула зобразити УПА як союзника нацистів.
У росії УПА була оголошена екстремістською організацією в 2014 році. У Польщі також переважає негативне ставлення до УПА: у 2016 році польський парламент визнав дії солдатів УПА проти польського населення на Волині геноцидом. На території Волині діяли різні озброєні формування, серед яких були не лише підрозділи УПА, а й загони «Бульби»-Боровця, «мельниківців», а також німецькі каральні частини та радянські партизани. Втрати серед польського населення на Заході України, згідно з архівами СБУ, сягнули понад 30 тисяч осіб, а українські становили понад 16 тисяч. Польський Інститут національної пам’яті оцінює кількість загиблих поляків від дій УПА та інших загонів націоналістів у приблизно 100 тисяч осіб.
Після здобуття Україною незалежності суспільне ставлення до УПА змінювалося: від негативного образу «німецьких колаборантів» до визнання заслуг борців за незалежність, особливо після Революції гідності. З 2015 року вояки УПА отримали офіційний статус борців за незалежність України у ХХ столітті, а в 2018 році було ухвалено закон, який надає їм статус учасників бойових дій.
Восени 2023 року соціологічне опитування засвідчило, що для більш ніж двох третин українців УПА стала символом захисту незалежності держави.
«Ми спостерігаємо серйозну переоцінку минулого. Історія УПА стає одним із ключових елементів нашої національної памʼяті. …Для понад 70% українців ця історія стала досвідом і заклала традицію спротиву агресору та захисту незалежності», – сказала на презентації дослідження Ярина Ясиневич, програмна директорка Центру досліджень визвольного руху.
