Міністерство закордонних справ України звернулося до світової спільноти із закликом розглянути можливість посилення санкційного та політичного тиску на іранську владу. Причиною звернення стали насильницькі дії офіційного Тегерана проти власних громадян і підтримка агресії російської федерації проти України.
Про це розповідає KURAZH
Україна засуджує репресії та підтримку війни
За словами міністра закордонних справ Андрія Сибіги, іранська підтримка дій рф, а також жорсткі репресії проти населення є частиною однієї політики насильства та зневаги до прав людини. Сибіга підкреслив, що громадяни Ірану мають право на базові свободи, зокрема на свободу слова, доступ до інформації та мирні зібрання. Він зазначив, що українці, які пережили авторитаризм та захистили свій демократичний вибір, добре розуміють важливість громадянських прав.
«Іранський народ заслуговує на захист своїх фундаментальних громадянських прав, зокрема на доступ до інформації та свободу зібрань. Іранці заслуговують на нормальне життя без страху – життя у свободі, безпеці та процвітанні. Як країна, що в минулому подолала тоталітарне та авторитарне правління, чинила опір репресіям і відстояла свій демократичний вибір, Україна понад усе цінує громадянські права», – заявив Сибіга.
Київ наполіг, щоб іранське керівництво припинило застосування сили проти учасників протестів.
Хід протестів та реакція іранської влади
Протести в Ірані почалися наприкінці минулого року на тлі серйозних економічних труднощів. Спочатку до акцій приєдналися вуличні торговці, а згодом – студенти та молодь з різних міст країни.
3 січня Верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї вперше публічно прокоментував масові акції. Він заявив про необхідність жорстких заходів проти «бунтівників», хоча визнав, що тривоги вуличних торговців через девальвацію національної валюти є зрозумілими. При цьому Хаменеї наголосив:
«Ми будемо розмовляти з протестувальниками, але діалог із бунтівниками – марний. Бунтівників слід поставити на місце», – заявив він.
Наразі протести тривають вже 14-й день поспіль. За даними правозахисної організації HRANA, протягом перших 13 днів було затримано щонайменше 2311 людей. Мітинги охопили 512 місць у 180 містах і селищах, супроводжуючись відключенням Інтернету майже по всій країні.
Точної інформації щодо кількості загиблих наразі немає: різні джерела повідомляють про 45–65 загиблих. При цьому іранська служба Радіо Свобода – Радіо Фарда – підтвердила особи 35 жертв серед учасників протестів.