Міністерство закордонних справ України поінформувало про проведення екстреної зустрічі з громадянином України Сергієм Кузнєцовим, якого в Італії утримують за підозрою у причетності до вибухів на газопроводах «Північний потік». Зустріч відбулася 5 листопада у відповідь на оголошене Кузнєцовим голодування в італійській в’язниці.
Про це розповідає KURAZH
Консульська підтримка і стан українця
За даними МЗС, представники Генерального консульства України в Мілані під час півторагодинної розмови з Кузнєцовим з’ясували актуальний стан його здоров’я, умови утримання, а також відзначили ставлення адміністрації пенітенціарної установи. Українська сторона вкотре запропонувала всебічну допомогу та дипломатичне сприяння співвітчизнику і його рідним.
«МЗС від моменту затримання в Італії громадянина України Сергія Кузнєцова надає консульську підтримку нашому співвітчизнику і його рідним, перебуває у постійному контакті з італійськими правоохоронними органами й пенітенціарною установою з метою дотримання належних умов утримання українця. Після повідомлень про оголошення нашим громадянином голодування, консульські посадові особи Генерального консульства України в Мілані провели з ним 5 листопада екстрену зустріч – загалом четверту з часу його затримання в серпні цього року», – повідомили Радіо Свобода в міністерстві.
МЗС України заявило про готовність до співпраці з італійською та німецькою сторонами у ході розслідування, але водночас наголосило на вимозі повернути Кузнєцова на батьківщину.
За словами адвоката Ніколи Канестріні, Сергій Кузнєцов з 31 жовтня відмовляється від їжі, наполягаючи на дотриманні основних прав, включно з правом на харчування, здорове довкілля, гідні умови утримання та рівне ставлення щодо побачень з родиною і доступу до інформації. Адвокат підкреслює, що з моменту арешту Кузнєцову не забезпечили необхідної дієти, що негативно вплинуло на його стан здоров’я.
Екстрадиція і розслідування вибухів на «Північних потоках»
Наприкінці жовтня італійський суд вдруге підтримав екстрадицію Кузнєцова до Німеччини, де його підозрюють у координації підриву газопроводів «Північний потік-1» і «Північний потік-2» у вересні 2022 року. Захист планує оскаржити рішення у Касаційному суді, посилаючись на процесуальні порушення. Кузнєцов був затриманий у серпні 2024 року в місті Ріміні після видачі німецького європейського ордера на арешт та став першим заарештованим у справі про вибухи на газопроводах. Йому пред’явлено кілька звинувачень, зокрема за статтею про терористичний акт, однак провину в суді він не визнав.
Слідство вважає, що Кузнєцов керував групою з шести-семи осіб, які на яхті «Андромеда» у вересні 2022 року дісталися до газопроводів біля данського Борнгольма та встановили щонайменше чотири вибухові пристрої на глибині 70–80 метрів. Після диверсії, на думку слідчих, Кузнєцов залишив яхту в порту Вік на острові Рюген і повернувся в Україну.
Паралельно, у жовтні польський суд відмовив у екстрадиції до Німеччини ще одного українця – 49-річного інструктора з дайвінгу Володимира Журавльова, якого також підозрюють у причетності до вибуху на газопроводі у 2022 році. Журавльов заперечує свою участь, стверджуючи, що перебував в Україні під час події.
Внаслідок вибухів осені 2022 року три з чотирьох ниток газопроводів зазнали серйозних пошкоджень, а сама магістраль, яка доставляла російський газ до Західної Європи, визнана такою, що не підлягає відновленню. Розслідування органів Швеції, Данії та Німеччини підтвердили факт вибухів, однак винних поки що не встановлено.
росія не бере участі у розслідуванні і покладає відповідальність на США та їхніх союзників, які свою участь заперечують. Західні ЗМІ повідомляють про можливу причетність осіб, пов’язаних з українськими спецслужбами, але офіційний Київ ці звинувачення відкидає.
У прокуратурі Німеччини підкреслюють, що підрив був серйозною атакою на енергетичну інфраструктуру країни, незалежно від політичних мотивів організаторів. Європейський Союз запровадив санкції щодо газопроводів «Північний потік», визнавши їх потенційним інструментом тиску з боку москви на європейські країни.