Український кінематограф довгий час уникав відвертих тем, але згодом навчився не лише знімати сміливі сцени, а й іронізувати над власними табу. Гумор став ключовим інструментом у руйнуванні застарілих стереотипів, дозволяючи глядачам вільно сміятися над тим, що раніше викликало лише збентеження.
Про це розповідає KURAZH
Від ретро-мелодрами до еротичних ситкомів
Перший вагомий крок у жанрі зробив проєкт «Острів любові» (1995–1996) режисера Олега Бійми. Ця антологія з десяти новел, натхненних класичною українською літературою, перетворилася на культурну революцію для телебачення дев’яностих. Унікальний акторський склад – від Нонни Копержинської до Олексія Богдановича – створив театральну експресію та надав серіалу неповторного колориту. Хоча за жанром це радше мелодрама з елементами декадансу, гумор і іронія тут тісно переплелися з відвертістю, а відвертість – з естетикою та щирістю.
«Острів любові» за жанром є скоріше мелодрамою з відчутним присмаком декадансу, він аж ніяк не позбавлений іронії та легких комедійних моментів, що виникають на межі побутового абсурду та палких пристрастей.
Інший прорив у жанрі зробив ситком «Леся+Рома» (2005–2008). Українська адаптація міжнародного формату подарувала глядачам шість сезонів тонкої іронії, у центрі яких – стосунки сучасної пари (Ірма Вітовська та Дмитро Лалєнков). Серіал легалізував на телебаченні розмови про інтимне життя, відзначаючись щирістю, гумором та відсутністю вульгарності.
Сучасний пікантний гумор і нові формати
«Свінгери» (2018) стали першим масштабним еротичним кінопроєктом – адаптацією латвійського хіта. У центрі сюжету – експерименти із сексуальним життям двох пар, що приводять до низки кумедних ситуацій. Успіх фільму забезпечили зіркові ролі Олі Полякової, Даші Астаф’євої та Михайла Кукуюка, а ажіотаж був настільки потужним, що вже наступного року з’явилося продовження – «Свінгери 2». У сиквелі сюжетні лінії ще більше заплутуються, а до команди приєднується Михайло Хома (Дзідзьо) у ролі секс-гуру.
Того ж року на екрани вийшла романтична комедія «Секс і нічого особистого» – адаптація канадського фільму. Головний герой Сергій (Роман Луцький) після розчарування в особистому житті вирушає до Праги, де під керівництвом харизматичного наставника (Сергій Притула) проходить низку комедійних випробувань. Особливого шарму фільму додав зірковий склад, а камео Андрія Данилка та Інни Білоконь стали справжньою родзинкою для глядачів. Стрічка довела: українське кіно може бути європейським за духом, легким і чесним щодо найінтимніших тем.
У 2023 році фільм Аркадія Непиталюка «Уроки толерантності» використав тему сексу для руйнування глибоко вкорінених упереджень у суспільстві. Заснована на п’єсі «Гей-парад», ця комедія розгортається навколо провінційної родини, яка бере участь у програмі євроінтеграції та приймає у себе відкритого гея. Сюжет майстерно балансує між сатирою та драмою, а пікантність проявляється у комічному зіткненні різних світоглядів. Картина доводить, що комедія може бути і терапевтичною, і розважальною.
Останньою новинкою добірки стала стрічка «Любов, секс і вибори» (2026), прем’єра якої відбудеться вже цієї весни. Сюжет фільму розповідає про агента з підбору акторок для дорослого кіно Мартіна (Артур Ігнатенко), який знаходить ідеальну кандидатуру, але згодом дізнається, що вона – дружина чинного мера міста. Герою доведеться рятувати не лише свою кар’єру, а й майбутнє виборів. У фільмі знялися українська зірка дорослого кіно Джозефіна Джексон та її колеги. Проєкт обіцяє не тільки провокаційний сюжет, а й сміливе поєднання еротики та політичної сатири.
Українські комедії останніх десятиліть доводять: гумор, відвертість і бажання руйнувати табу здатні створювати унікальні фільми, які не лише розважають, а й спонукають до переосмислення власних кордонів.
