Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) висунула підозру 41 чинному народному депутату Верховної Ради IX скликання. Про це розповів керівник САП Олександр Клименко в інтерв’ю, акцентуючи увагу на масштабах викритих корупційних правопорушень серед народних обранців.
Про це розповідає KURAZH
Масштаби підозр та хронологія розслідувань
З моменту початку діяльності антикорупційних органів в Україні, за словами Клименка, підозри у корупційних злочинах отримали 79 як колишніх, так і чинних народних депутатів. Перші розслідування щодо ймовірної передачі хабарів депутатам за голосування були ініційовані ще наприкінці 2021 року. Тоді за заявами, що надійшли, відповідне кримінальне провадження відкрила колишня генеральна прокурорка Ірина Венедіктова.
Після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну у 2022 році, виплати депутатам «у конвертах» на певний час призупинилися. Однак, як зазначив очільник САП, після поновлення таких виплат правоохоронці продовжили працювати над викриттям корупційних схем у парламенті. Періодично до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносилися нові відомості щодо народних депутатів, зокрема за підписом генеральних прокурорів Андрія Костіна та Руслана Кравченка.
«Коли ми дізналися, що вони поновилися, то продовжили працювати у цьому напрямку. Періодично відомості до ЄРДР відносно народних депутатів вносили генпрокурор Андрій Костін і нинішній генпрокурор Руслан Кравченко. І вже у грудні 2025 року ми повідомили про підозру п’ятьом депутатам», – повідомив він.
Спроби підкупу депутатів та справа Юлії Тимошенко
У листопаді 2025 року, за даними правоохоронців, були зафіксовані спроби «перекупити» народних депутатів з метою їх виходу з фракції «Слуга народу» або зміни їхньої позиції під час голосувань, що суперечило лінії монобільшості.
Окрім цього, 14 січня Національне антикорупційне бюро та САП оголосили про підозру Юлії Тимошенко за частиною 4 статті 369 Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за пропозицію, обіцянку або надання неправомірної вигоди. Тимошенко підозрюють у ініціюванні переговорів з окремими парламентарями щодо створення системного механізму надання неправомірної вигоди в обмін на лояльне голосування у Верховній Раді. Вона, у свою чергу, назвала звинувачення провокацією, а матеріали справи – сфальшованими.
16 січня Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід для Юлії Тимошенко у вигляді застави понад 33 мільйони гривень та поклав на неї низку процесуальних обов’язків. 23 січня за неї була внесена відповідна сума застави.
