У Брюсселі проходить ключова зустріч міністрів оборони країн-членів НАТО, на якій обговорюється ініціатива щодо підвищення оборонних витрат до 5% від валового внутрішнього продукту у відповідь на зростання загрози з боку росії. Це питання стало центральним у порядку денному, напередодні щорічного саміту Альянсу, який відбудеться наприкінці червня в Гаазі.
Про це розповідає KURAZH
Оборонні бюджети під тиском: причини та позиції країн
Міністр оборони США Піт Геґсет прибув на зустріч, пропустивши засідання з Україною, з метою досягти консенсусу щодо нового фінансового стандарту для всіх учасників альянсу. Він наголосив, що лише наявність бойових формувань і ключових боєготових спроможностей може гарантувати безпеку країн НАТО. Геґсет підкреслив важливість погодження нової мети щодо оборонних витрат до саміту у Гаазі, що, на його думку, дозволить уникнути кризових ситуацій під час подальших переговорів.
«Щоб бути альянсом, потрібно бути більше, ніж просто прапорами – потрібні бойові формування. Потрібно бути більше, ніж просто конференціями – необхідні ключові боєготові спроможності», – сказав Геґсет після прибуття на зустріч із міністрами.
За словами дипломатів, штаб-квартира НАТО прагне досягти повної згоди щодо підвищення витрат до початку саміту, щоб уникнути можливих розбіжностей серед членів альянсу. Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус підкреслив, що ця зустріч має стати днем прийняття рішень, які визначать майбутню оборонну політику НАТО.
Загроза з боку росії та стратегічні перспективи
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте пояснив, що головна мета збільшення витрат – зміцнення оборонного потенціалу для недопущення нападу на будь-яку країну-члена. Посол США при НАТО Метью Вітакер окремо наголосив на необхідності оперативного підвищення витрат, оскільки, за оцінками розвідки, росія здатна відновити свої військові можливості протягом п’яти років або навіть швидше. Він назвав росію безпосередньою загрозою для альянсу, підкресливши, що строки визначаються саме масштабом небезпеки.
Міністерка національної оборони Литви Довіле Шакальєнє заявила, що затягування процесу підвищення бюджетів на оборону може поставити під загрозу безпеку НАТО. Вона вважає, що перехід до нової цільової позначки за сім років – це занадто довго, враховуючи нинішню ситуацію.
Міністр оборони Швеції Пол Йонсон зауважив, що після можливого припинення активних бойових дій в Україні росія може перекинути додаткові сили до кордонів країн НАТО, що лише підсилює необхідність термінового нарощування оборонних спроможностей.
Військова допомога Україні й надалі враховуватиметься як частина оборонних витрат країн-членів. Це дозволить державам зараховувати такі видатки під час обрахування загального показника у 5% ВВП.
Зустріч міністрів оборони НАТО в Брюсселі стала останньою перед щорічним самітом, на який зберуться 24–25 червня у Гаазі 32 лідери держав і урядів, включаючи президента США Дональда Трампа. На саміті очікується офіційне ухвалення нової цільової позначки оборонних витрат.
