Колишній міністр оборони України Олексій Резніков, який входив до складу української переговорної групи із представниками росії у 2022 році, поділився деталями про те, як поводилися члени російської делегації під час закритих зустрічей.
Про це розповідає KURAZH
Відмінності між приватною і публічною поведінкою російських переговорників
За словами Резнікова, за зачиненими дверима переговорів російські чиновники вели себе ввічливо, дотримувалися дипломатичного етикету та демонстрували повагу до українських колег. Він підкреслив, що з його боку не було зафіксовано жодних інцидентів некоректної поведінки. Представники делегації, серед яких були Володимир Мединський, Олександр Фомін, Андрій Руденко, Леонід Слуцький та Борис Гризлов, навіть зверталися до деяких учасників переговорів по імені та по батькові, як це прийнято у російській традиції.
«За закритими дверима поводяться абсолютно нормально, делікатно, дипломатично, по-людськи, з повагою до своїх візаві. Це абсолютна правда. Жодної некоректної поведінки. Навіть до деяких членів української делегації вони зверталися по імені і по батькові у традиції російської культури. Не до всіх, але до деяких звертались: до мене, наприклад», – каже Резніков.
Водночас, коли російські переговорники виходили до засобів масової інформації, їхня поведінка суттєво змінювалася. Вони робили гучні заяви, які були розраховані на власну аудиторію, часто подаючи інформацію у спотвореному вигляді, не відповідаючи реальній атмосфері перемовин. Резніков переконаний, що подібна тактика залишається актуальною і під час переговорів у Туреччині у 2025 році, про що свідчать їхні публічні виступи та коментарі.
Замовчування втрат та вплив на переговорний процес
Ексміністр оборони також пригадав ситуацію, коли російська сторона відмовилася визнавати реальні втрати своєї армії, що унеможливило домовленість про передачу тіл загиблих військових. На думку Резнікова, це свідчить про те, що члени російської делегації не завжди доносили до свого керівництва об’єктивну інформацію, побоюючись негативної реакції.
Зокрема, Резніков розповів, як намагався залучити представників Червоного Хреста для організації обміну тілами загиблих, однак очільник російської делегації Мединський та його заступник Фомін відреагували на це з подивом та не визнали наявності значних втрат, стверджуючи наявність лише кількох десятків загиблих.
Колишній міністр вважає, що небажання російських посадовців передавати «погані новини» своєму керівництву призводить до того, що реальна позиція української сторони не доходить до «верхівки» російської федерації, а відповідно – не можуть бути прийняті важливі рішення.
Під час переговорів у Стамбулі Володимир Мединський заявив, що у разі відмови України від пошуку компромісу щодо завершення війни, вона може втратити ще більше територій. Він також підкреслив, що росія готова до затяжного протистояння, нагадавши про тривалу Північну війну з Швецією у XVIII столітті, яка тривала понад 21 рік.
На перемовинах Москва вимагає від Києва визнання анексії Криму, Севастополя, Донецької, Запорізької, Луганської та Херсонської областей у складі російської федерації, але для України такі умови є неприйнятними. Президент Володимир Зеленський неодноразово наголошував, що питання територіальної цілісності може обговорюватися лише під час особистої зустрічі з путіним, а юридичне визнання анексії неможливе за жодних умов.
Попри те, що після тривалого періоду у травні Київ і Москва відновили прямі переговори, значного прогресу у досягненні домовленості щодо припинення війни наразі не зафіксовано.
