Гуманітарний координатор ООН в Україні Матіас Шмале рішуче засудив чергову хвилю масованих російських атак на Дніпро, Київ і Харків, що призвели до численних жертв серед цивільного населення. Він закликав російську федерацію негайно припинити ескалацію насильства та обрати шлях до справедливого миру.
Про це розповідає KURAZH
Масові удари та втрати серед цивільних
Перші літні дні в Україні ознаменувалися новими масштабними обстрілами Києва, Дніпра та Харкова з боку російських військ. За інформацією Повітряних сил, протягом однієї ночі росія випустила 73 ракети та 656 безпілотників по території України. Українським захисникам вдалося перехопити 40 ракет і 602 дрони. Основна атака була спрямована на Київ, але під вогнем також опинилися Дніпро, Харків, Запоріжжя, Полтавщина та інші регіони.
У Дніпрі через ракетний обстріл була частково зруйнована чотириповерхова будівля. Внаслідок цього загинуло 16 людей, ще 42 отримали поранення. У Києві жертвами удару стали шість осіб, ще щонайменше 81 людина постраждала. Серед уражених об’єктів — житлові будинки, заклади освіти та медичні установи.
«Перші дні літа в Україні розпочалися черговим масштабним обстрілом Києва, Дніпра і Харкова збройними силами Російської Федерації. Це вже втретє за останні три тижні… Загострення риторики з боку Російської Федерації й ескалація ударів мають припинитися, щоб розпочати шлях до справедливого миру»
Міжнародне засудження та кваліфікація дій росії
Міністерство оборони рф заявило про «масований удар» по нібито військових і промислових об’єктах на території України, стверджуючи, що «всі визначені об’єкти були уражені». Водночас, за даними української влади та міжнародних організацій, російські війська регулярно завдають ударів по цивільних містах та інфраструктурі — зокрема, використовуючи ракети, ударні дрони, авіабомби та реактивні системи залпового вогню.
Українські урядовці й правозахисники кваліфікують ці дії як воєнні злочини та підкреслюють їх цілеспрямований характер. Зокрема, систематичні обстріли життєво важливої інфраструктури, медичних закладів, позбавлення людей електроенергії, води, тепла та зв’язку мають ознаки геноцидних дій. Експерти вважають, що подібні злочини підпадають під визначення геноциду, зокрема — вбивства, насильницьке позбавлення умов для життя, депортація дітей, винищення інтелігенції та спроби знищення ідентичності українського народу.
Міжнародна спільнота наголошує, що відповідно до Конвенції ООН про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, всі держави-учасниці зобов’язані запобігати геноциду і карати за нього як у воєнний, так і в мирний час. Геноцидом визнаються умисні дії, спрямовані на повне або часткове знищення національної, етнічної, расової чи релігійної групи.
Попри заперечення з боку керівництва російської федерації, факти свідчать про регулярні удари по цивільних об’єктах, у тому числі лікарнях, школах, енергетичних і водопостачальних системах, що призводять до жертв та руйнування серед мирного населення України.
