Варшавський районний суд ухвалив рішення не передавати громадянина України, якого підозрюють у причетності до підриву газопроводів «Північний потік», до Німеччини. Про це стало відомо 17 жовтня. Водночас суд постановив звільнити українця з-під варти.
Про це розповідає KURAZH
Обґрунтування рішення суду та позиція захисту
Захисник затриманого, Тимошеуш Папроцький, повідомив, що суд відхилив усі докази, які були представлені у справі щодо Володимира Ж. У відповідь на питання щодо можливості судити громадян України за такі дії, Папроцький підкреслив:
«Жоден громадянин України не може бути звинувачений або зрештою засуджений за будь-які дії проти Росії».
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск підтримав вердикт суду, зазначивши, що відмова у екстрадиції українця, підозрюваного у підриві «Північного потоку-2», та його звільнення з-під варти є справедливим рішенням, і справа вважається закритою.
Ще раніше Туск заявляв, що Польща не зацікавлена у видачі цього громадянина України, якого Німеччина підозрює у вибухах, що призвели до пошкодження газопроводу.
Деталі справи та хід розслідування
Про затримання українця у Польщі за підозрою в організації підриву «Північного потоку» стало відомо наприкінці вересня. Затриманий повідомив, що не має жодного стосунку до інциденту та під час вибухів перебував в Україні.
Це вже другий випадок затримання громадянина України у справі про вибухи на газопроводі — раніше подібний арешт відбувся в Італії. За інформацією трьох німецьких видань, правоохоронці Німеччини ідентифікували сімох підозрюваних у диверсії, всі вони є громадянами України. Серед них — чотири водолази, зокрема жінка-рекордсменка України з глибоководних занурень, а також спеціаліст із вибухівки, шкіпер та координатор.
Німеччина видала шість ордерів на арешт, сьомий підозрюваний — військовослужбовець з України, який проходив навчання у Німеччині і, за даними ЗМІ, загинув на фронті. Німецька прокуратура наголосила, що вибух був серйозною атакою на енергетичну інфраструктуру країни, незалежно від політичних мотивів виконавців.
Унаслідок інциденту у вересні 2022 року в районі острова Борнхольм у Балтійському морі були серйозно пошкоджені обидва газопроводи — «Північний потік-1» та «Північний потік-2». Вибухами зруйновано три з чотирьох ниток магістралі, що транспортувала російський газ до Західної Європи. Газопровід не підлягає відновленню.
Розслідування Швеції, Данії та Німеччини підтвердили, що вибухи були результатом навмисних дій, однак остаточних винуватців поки не встановлено. росія участі в розслідуванні не бере, а Москва звинувачує у підриві США та їхніх союзників, які, у свою чергу, заперечують свою причетність.
Західні медіа раніше висували версію про організацію вибухів особами, пов’язаними з українськими спецслужбами. Київ ці звинувачення спростовує.
Газопроводи «Північний потік» були внесені до санкційного списку ЄС, оскільки країни Європи розглядають їх як потенційний інструмент тиску росії на європейський континент.
