За попередніми результатами екзитполів, понад 86% громадян Казахстану підтримали затвердження нової редакції Конституції під час загальнонаціонального референдуму. Дані соціологічних опитувань свідчать про значну перевагу прихильників змін до основного закону країни.
Про це розповідає KURAZH
Основні зміни в новій Конституції Казахстану
Євразійський інститут інтеграції повідомив, що «86,7 відсотка виборців підтримали нову Конституцію». Інший соціальний дослідницький інститут, «Астана Соціс-А», оприлюднив схожі результати, згідно з якими «87,4 відсотка людей підтримали новий проєкт Конституції».
«86,7 відсотка виборців підтримали нову Конституцію».
Одна з ключових реформ передбачає зміну структури парламенту: замість двопалатного органу планується створення однопалатного парламенту під назвою Курултай. До його складу входитиме 145 депутатів, яких обиратимуть за партійними списками терміном на п’ять років. На відміну від чинної системи, де вибори до нижньої палати (Мажилісу) відбуваються за змішаною системою, нововведення унеможливлюють участь самовисуванців — балотуватися зможуть лише представники політичних партій.
Офіційна влада Казахстану обґрунтовує ці зміни прагненням «покращити систему представництва та підвищити професійність парламентарів». Водночас критики вказують, що нова система ускладнює доступ до парламенту для громадян, які не є членами партій, а також наголошують на тривалих труднощах із реєстрацією опозиційних політичних сил у країні.
Розширення повноважень президента та нова посада віцепрезидента
Проєкт Конституції також передбачає значне розширення повноважень президента. Відтепер глава держави матиме право самостійно призначати генерального прокурора, керівників Конституційного та Верховного судів, Національного банку й Комітету національної безпеки. Раніше такі призначення вимагали погодження з сенатом.
Документ вводить посаду віцепрезидента, якого призначатиме президент за згодою Курултаю. У разі дострокового припинення повноважень президента або його смерті, обов’язки глави держави виконуватиме віцепрезидент. На сьогодні ці функції належать спікеру сенату.
Передбачено й нові механізми взаємодії між президентом і парламентом. Зокрема, президент зможе розпустити Курултай, якщо парламент двічі відхилить запропоновані ним кандидатури на посади віцепрезидента, прем’єр-міністра чи спікера. Крім того, у період відсутності парламенту президент отримує право видавати укази, що матимуть силу закону.
Гостра критика та тиск на противників реформи супроводжують процес зміни Конституції. Зокрема, опозиційні діячі повідомляють про переслідування: поліція приходила до громадян за критичні публікації в соціальних мережах, вимагала видаляти дописи, а дехто навіть отримав адміністративний арешт за «поширення хибної інформації».
