Журналісти-розслідувачі з проєкту «Схеми» оприлюднили деталі впливу ексзаступника голови адміністрації президента Януковича Андрія Портнова та пов’язаних із ним посадовців на призначення суддів та ухвалення ключових судових рішень. Використовуючи архівні документи Вищої ради правосуддя та Верховної Ради України за 2009–2014 роки, вони встановили, що Портнов та його оточення активно просували своїх кандидатів на суддівські посади, а також сприяли уникненню звільнення окремих суддів.
Про це розповідає KURAZH
Вплив Портнова на призначення суддів
У розслідуванні наведено приклади, коли Портнов, використовуючи своє становище, прямо чи опосередковано впливав на призначення суддів, зокрема тих, хто мав із ним родинні чи професійні зв’язки. Наприклад, у грудні 2011 року Вища рада юстиції підтримала призначення Андрія Секірського, брата колишньої дружини Портнова, суддею Господарського суду Луганської області. Усі присутні, серед яких і сам Портнов, проголосували за це рішення. Аналогічно, його сестра Олена Ісаєвська у 2010 році стала суддею Печерського райсуду Києва – Портнов взяв самовідвід, а пізніше вона захищала його в судах як адвокатка.
Ще одним прикладом є Тетяна Скочок, колишня помічниця Портнова, яку у 2010 році призначили суддею Окружного адміністративного суду Києва. Попри ліквідацію ОАСК у 2022 році, Скочок і досі має статус судді та отримує заробітну плату.
«Суддівські династії» та рішення на користь Портнова
Розслідувачі виявили, що низка суддів, які мали тісні особисті чи професійні зв’язки з Портновим і його близькими, неодноразово ухвалювали рішення на його користь. Серед них – судді Печерського райсуду Києва Сергій Вовк, Світлана Волкова, Ірина Литвинова, Олексій Соколов та Тетяна Ільєва. Зокрема, Сергій Вовк тричі приймав рішення на користь Портнова, а у 2011 році Портнов як член Вищої ради юстиції навіть виступав доповідачем у справі про можливе звільнення Вовка та не знайшов для цього підстав.
«Схеми» з’ясували, що Портнов у 2011 році як член Вищої ради юстиції розглядав скаргу на суддю Литвинову і надав висновок про відсутність підстав для її звільнення.
До списку суддів, які неодноразово розглядали позови Портнова та ухвалювали рішення на його користь, потрапили й судді Київського апеляційного суду – Максим Оніщук, Любов Поливач, Вікторія Шебуєва, Ганна Крижанівська. У 2013 році Крижанівську призначили заступницею голови цього суду за підтримки ВРЮ, в якій брав участь і Портнов.
Окрему увагу журналісти приділили зв’язкам між суддями та іншими впливовими посадовцями. Наприклад, Лідія Ізовітова, яка нині є головою Національної асоціації адвокатів України, під час свого членства у ВРЮ голосувала за призначення власних дітей на адміністративні посади у судовій системі.
Суперечливі призначення та справи за позовами Портнова
У розслідуванні наведено приклади того, як у судах розглядали справи за позовами Портнова. Серед них – позов проти холдингу «Телерадіокомпанія Люкс» та Генпрокуратури щодо захисту честі і гідності, а також позови проти телеканалу «Прямий» і керівниці «Схем» Наталії Седлецької. У багатьох випадках рішення ухвалювали на користь Портнова.
В архівах журналісти знайшли підтвердження тому, що Портнов та його союзники голосували за призначення суддів, які згодом ухвалювали сприятливі для нього рішення. Призначення відбувалися як на рівні районних, так і апеляційних судів, а також у Вищому господарському суді. Зокрема, племінник Сергія Ківалова, Сергій Могил, у 2009 році став суддею Вищого господарського суду, а сам Ківалов був доповідачем щодо його нагородження.
Окремо відзначено, що у 2019 році кримінальне провадження щодо можливого підроблення рішень під час одеського з’їзду, де Портнов і Ківалов були обрані до ВРЮ, закрили через обмеження термінів слідства Печерським судом.
З грудня 2021 року Андрій Портнов перебував під санкціями США через вплив на судову систему. 21 травня 2025 року стало відомо, що Портнова застрелили в Іспанії.
