У травні 2026 року медичні служби різних країн зіткнулися з тривожним спалахом хантавірусу, що був зафіксований на борту круїзного експедиційного судна MV Hondius під час подорожі Південною Атлантикою. Відомо, що внаслідок інциденту щонайменше троє пасажирів померли, ще декілька людей захворіли.
Про це розповідає KURAZH
Особливості вірусу та шляхи зараження
Загострення ситуації пов’язане з вірусом Андського типу — рідкісною формою хантавірусу, яка, на відміну від типових штамів, може передаватися не лише від гризунів до людини, а й від людини до людини у разі тісного контакту. Це робить спалах на судні вкрай небезпечним, адже пасажири та екіпаж перебували у замкненому просторі, що сприяло швидшому поширенню інфекції.
Хантавіруси — це група вірусів, основними переносниками яких є дрібні гризуни. Інфікування зазвичай відбувається через контакт із виділеннями тварин або пилом, що містить вірусні частки. Найбільшу небезпеку становлять два захворювання: геморагічна гарячка з нирковим синдромом та хантавірусний легеневий синдром (HPS). У Північній та Південній Америці саме легенева форма є найбільш смертельною: летальність у тяжких випадках сягає близько 40%.
Симптоми та перебіг хвороби
Початкові прояви хантавірусної інфекції схожі на грип або застуду: підвищена температура, сильна втома, біль у м’язах, головний біль, а також нудота чи розлади травлення. Однак через декілька днів хвороба може суттєво ускладнитися, спричинивши ураження легень, утруднене дихання та ризик розвитку дихальної недостатності. Інкубаційний період варіює від одного до восьми тижнів, що ускладнює ідентифікацію джерела інфекції.
“Головними «носіями» вірусу є дрібні гризуни, а зараження зазвичай відбувається через контакт із їхніми виділеннями або пилом, що містить частинки вірусу”.
У більшості випадків передача хантавірусу між людьми не відбувається, проте саме Андський тип здатний поширюватися у випадках тісного й тривалого контакту, наприклад у родинах чи закритих колективах.
Фахівці зазначають, що міф про те, що хантавірусна інфекція пов’язана виключно із сільською місцевістю, є хибним. Ризик інфікування існує скрізь, де можливий контакт з інфікованими гризунами або їх виділеннями, включно з готелями, транспортом і круїзними суднами. Особливо небезпечними стають місця масового перебування людей без належного санітарного контролю.
Вакцинація та сучасний стан розробок
На сьогодні не існує офіційно затвердженої вакцини чи специфічного лікування проти більшості американських штамів хантавірусу. Пацієнти отримують підтримувальну терапію, зокрема кисневу підтримку чи штучну вентиляцію легенів у тяжких випадках. Дослідження щодо вакцин тривають, проте вони ще не завершені та не впроваджені у широку практику.
Випадки, подібні до ситуації на борту MV Hondius, демонструють, що навіть рідкісні інфекційні агенти можуть стати серйозною загрозою у світі активних мандрівок. Експерти наголошують на важливості ранньої діагностики, жорсткого контролю інфекцій та уважного ставлення до симптомів після перебування у потенційно небезпечних регіонах.
