У ніч на 6 лютого війська російської федерації здійснили масовану атаку на територію України, застосувавши 328 ударних безпілотників, з яких близько 200 належали до типу «Шахед». Окрім цього, російські сили випустили дві аеробалістичні ракети «Кинджал» та п’ять керованих авіаційних ракет Х-59/69.
Про це розповідає KURAZH
Масштаби повітряної атаки та робота ППО
За оперативними даними Повітряних сил ЗСУ, станом на 12:30 оборонцям вдалося збити або подавити 297 ворожих безпілотників різних типів, зокрема Shahed, «Гербера», «Італмас» та інших.
«За попередніми даними, станом на 12:30, протиповітряною обороною збито/подавлено 297 ворожих БпЛА типу Shahed, „Гербера“, „Італмас“ і дронів інших типів. В результаті активної протидії Сил оборони, ворожі ракети не досягли цілей, інформація уточнюється»
Зафіксовано влучання 22 ударних безпілотників на 14 різних локаціях, а також падіння уламків дронів у двох місцях.
Цілеспрямовані удари по цивільній інфраструктурі
російські військові продовжують систематично здійснювати атаки на українські міста та об’єкти цивільної інфраструктури із застосуванням різних видів озброєння: ударних дронів, ракет, керованих авіабомб, реактивних систем залпового вогню. Такі дії спрямовані на позбавлення населення життєво важливих ресурсів — електроенергії, тепла, води, зв’язку та медичної допомоги.
Українська влада разом із міжнародними організаціями розцінюють ці удари як воєнні злочини російської федерації, наголошуючи на їх цілеспрямованому характері щодо цивільного населення. Обстріли систем життєзабезпечення та медичних закладів кваліфікуються як можливі геноцидні дії.
Серед ознак геноциду, згідно з міжнародним правом, є навмисне створення умов для знищення національної групи, зокрема через заподіяння тяжких ушкоджень, перешкоджання дітонародженню, насильницьке переміщення дітей, а також публічні заклики до знищення представників цієї групи. Такі дії неодноразово фіксувалися на тимчасово окупованих територіях, де здійснювалися переслідування, нищення інтелігенції, запровадження системи навчання для зміни ідентичності дітей, депортації та цілеспрямоване знищення культурної спадщини.
Конвенція ООН про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, ухвалена 1948 року, визначає відповідальність країн-учасниць за недопущення та покарання актів геноциду як у воєнний, так і в мирний час. Станом на лютий 2026 року до цієї Конвенції приєдналися 149 держав світу.
Попри численні докази, керівництво росії публічно заперечує здійснення цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі в Україні та заперечує втрати серед мирного населення, руйнування лікарень, навчальних закладів та об’єктів енергетики.
