У ніч на 1 квітня російські війська здійснили масовану атаку на Україну, застосувавши 339 ударних безпілотників, з яких майже 200 були дронами типу «Шахед». За оперативною інформацією Повітряних сил Збройних сил України, більшість ворожих БпЛА вдалося нейтралізувати силами протиповітряної оборони.
Про це розповідає KURAZH
Масштаби атаки та наслідки
Згідно з попередньою оцінкою станом на 08:00, сили ППО змогли знищити або подавити 298 безпілотників різних типів, включно з «Shahed», «Гербер», «Італмас» та іншими. Проте зафіксовано влучання 20 ударних дронів у 11 різних населених пунктах країни, а також падіння уламків на п’яти локаціях. Повітряні сили попереджають, що атака не завершена, оскільки у повітряному просторі України перебуває ще близько 20 ворожих дронів.
«За попередніми даними, на 08:00, протиповітряною обороною збито/подавлено 298 ворожих БпЛА типу Shahed, «Гербера», «Італмас» і безпілотників інших типів на півночі, півдні, сході, заході та центрі країни», – йдеться в повідомленні.
Гуманітарні наслідки та кваліфікація дій рф
Російські збройні сили регулярно завдають ударів по українських містах та цивільній інфраструктурі з використанням різних типів озброєння, включаючи ударні БпЛА, ракети, керовані авіабомби та реактивні системи залпового вогню. Українська влада та міжнародні організації розцінюють ці дії як воєнні злочини, спрямовані на руйнування життєво важливих об’єктів та позбавлення цивільного населення доступу до електроенергії, води, тепла, зв’язку та медичної допомоги.
Фахівці-правники, дослідники геноцидів і правозахисники вказують, що такі дії мають ознаки геноцидних злочинів. Серед характерних проявів — публічні заяви представників російської влади про заперечення існування української нації, цілеспрямовані обстріли критичної інфраструктури, переслідування проукраїнськи налаштованих громадян на окупованих територіях, знищення інтелігенції, депортація дітей, а також спроби змінити культурну ідентичність українців через систему освіти та знищення культурних цінностей.
Конвенція ООН про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, яка була ухвалена у 1948 році і ратифікована на сьогодні 149 країнами, зобов’язує держави-учасниці запобігати вчиненню актів геноциду і карати винних незалежно від того, чи це відбувається у воєнний або мирний час. Згідно з положеннями Конвенції, до ознак геноциду належать навмисне створення умов, розрахованих на повне або часткове знищення національної, етнічної, расової або релігійної групи, вбивства, заподіяння серйозних фізичних чи психічних ушкоджень, перешкоджання дітонародженню, насильницька передача дітей до іншої групи та публічне підбурювання до таких дій.
Попри численні докази ударів по цивільних об’єктах, керівництво росії відкидає звинувачення у навмисних атаках на міста, села, лікарні, енергетичну та водну інфраструктуру України, а також вбивства мирного населення.
