У ніч на 20 березня російська федерація здійснила масовану атаку на Україну, випустивши 156 ударних безпілотників, серед яких близько 90 дронів типу «Шахед». Про це повідомили у Повітряних силах Збройних сил України.
Про це розповідає KURAZH
Масштаби атаки та наслідки обстрілів
За оперативною інформацією, станом на 08:00 засобами протиповітряної оборони було знищено або подавлено 133 ворожих безпілотники. Проте 19 ударних дронів влучили по об’єктах у 13 різних локаціях по всій країні, ще на семи місцях зафіксовано падіння уламків.
«За попередніми даними, станом на 08:00, протиповітряною обороною збито/подавлено 133 ворожих БпЛА».
Російська армія регулярно використовує різні види озброєння для атак на українські міста та критичну інфраструктуру — це і бойові дрони, і ракети, і авіабомби, і реактивні системи залпового вогню. Метою таких дій є пошкодження об’єктів енергетики, водопостачання, зв’язку, а також закладів охорони здоров’я.
Міжнародна кваліфікація дій росії
Українська влада та світові організації кваліфікують ці масовані удари як воєнні злочини російської федерації та наголошують на їх цілеспрямованому характері. Обстріли, що позбавляють населення базових умов для життя — електроенергії, тепла, води, медичної допомоги — мають ознаки геноцидних дій.
Зокрема, експерти, правозахисники та дослідники геноцидів зазначають низку злочинів, які скоює росія щодо українців: від публічних заяв про знищення української нації, цілеспрямованих обстрілів життєво важливих об’єктів, до депортації дітей, переслідування проукраїнських громадян на окупованих територіях, знищення інтелігенції, зміни ідентичності дітей та знищення української культурної спадщини.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році, визначає геноцид як дії, спрямовані на повне або часткове знищення національної, етнічної, расової чи релігійної групи. На сьогодні 149 країн-учасниць Конвенції зобов’язані запобігати актам геноциду та карати за них як у воєнний, так і в мирний час.
Ознаками геноциду є вбивства членів групи, нанесення їм серйозних тілесних ушкоджень, створення умов для знищення, перешкоджання дітонародженню, насильницька передача дітей, а також публічне підбурювання до вчинення таких дій.
Керівництво росії відкидає звинувачення у цілеспрямованих атаках на цивільну інфраструктуру, попри численні докази руйнування лікарень, шкіл, дитячих садків, енергетичних та водозабезпечувальних об’єктів, а також загибелі мирного населення внаслідок таких обстрілів.
