Росія атакувала Україну 34 ракетами та майже 400 дронами: наслідки удару

|
Росія атакувала Україну 34 ракетами та майже 400 дронами: наслідки удару

У ніч на 24 березня російська федерація здійснила масштабну комбіновану атаку по об’єктах критичної інфраструктури України, застосувавши ракетні й безпілотні засоби ураження різних типів. За даними Повітряних сил Збройних сил України, загальна кількість зафіксованих засобів повітряного нападу склала 426 одиниць.

Про це розповідає KURAZH

Деталі масованої атаки та ефективність протиповітряної оборони

У результаті нічної атаки було використано сім балістичних ракет «Іскандер-М/С-400», 18 крилатих ракет Х-101, п’ять крилатих ракет «Іскандер-К», чотири керовані авіаційні ракети Х-59/69/31, а також 392 ударних безпілотники типу Shahed, «Гербера», «Італмас» і дрони інших моделей. Близько 250 із застосованих дронів були «Шахедами».

Згідно з офіційною інформацією, станом на 09:00 українським військовим вдалося знищити 390 цілей: 25 ракет і 365 безпілотників різних типів. Серед них – 18 крилатих ракет Х-101, п’ять крилатих ракет «Іскандер-К», дві керовані авіаційні ракети Х-59/69 і 365 дронів.

«Зафіксовано влучання шести ракет і 27 ударних БпЛА на 22 локаціях, а також падіння збитих (уламки) БпЛА на 10 локаціях. Інформація щодо трьох ворожих ракет уточнюється», – вказують у Повітряних силах і додають, що атака триває, «в повітряному просторі декілька ворожих БпЛА».

Міжнародна кваліфікація дій рф та наслідки для цивільного населення

Увечері 23 березня президент України Володимир Зеленський попередив громадян про можливу масовану атаку та закликав бути уважними до сигналів повітряної тривоги. За його словами, українська розвідка отримала інформацію про підготовку чергового масштабного удару, а сили ППО були приведені у повну бойову готовність.

Російські війська систематично застосовують ударні БпЛА, ракети різних типів, керовані авіаційні бомби та реактивні системи залпового вогню для атак на українські міста та цивільну інфраструктуру в усіх регіонах країни. Українська влада та міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини російської федерації, відзначаючи їх цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я, які призводять до позбавлення людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку й медичної допомоги, мають ознаки геноцидних дій. Експерти та правозахисники наголошують, що росія під час широкомасштабної війни здійснює злочини, які можуть підпадати під визначення геноциду.

Серед ознак геноциду, визначених Конвенцією ООН 1948 року, – вбивства та завдання серйозних ушкоджень членам захищених груп, умисне створення умов, розрахованих на їх знищення, перешкоджання дітонародженню, насильницьке переміщення дітей, а також публічне підбурювання до вчинення таких злочинів. Конвенція зобов’язує країни-учасниці запобігати подібним діям і карати винних як у воєнний, так і в мирний час – нині до Конвенції приєдналися 149 держав.

Керівництво росії продовжує заперечувати факт цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі України, попри численні докази руйнувань лікарень, шкіл, дитячих садків та об’єктів енергетики.