Російська федерація продовжує наполягати на виконанні початкових воєнних цілей, які передбачають не лише територіальні поступки з боку України, а й кардинальні зміни в архітектурі європейської безпеки. Зокрема, мова йде про вимоги до НАТО юридично закріпити пункт про нерозширення Альянсу, як це було передбачено у «проєкті договору» росії від грудня 2021 року.
Про це розповідає KURAZH
Вимоги росії та позиція Заходу
У заяві посольства росії в Бельгії, оприлюдненій 17 лютого, підтверджено, що ці вимоги залишаються незмінними. Як зазначають аналітики, росія закликає НАТО відмовитися від розміщення військ і озброєнь у країнах-членах, які приєдналися до Альянсу після 1997 року, та припинити політику «відкритих дверей». Це фактично означає руйнування чинного складу НАТО та унеможливлення подальшої інтеграції України й інших країн східної Європи до Альянсу.
Аналітики наголошують, що подібні ультиматуми дипломатично повторюються і зараз, попри переговорний процес.
«Ці вимоги до України і НАТО є частиною початкових воєнних вимог росії, і російське посольство, яке повторює ці вимоги на тлі поточних переговорів, продовжує сигналізувати про те, що росія не буде задоволена угодою, яка не поступається всім цим вимогам до України, НАТО і Сполучених Штатів, навіть якщо угода відповідатиме деяким територіальним вимогам росії», – заявили в ISW.
Переговори у Швейцарії: позиції сторін
Президент Володимир Зеленський повідомив, що наступний раунд тристоронніх переговорів за участю США та російської федерації щодо припинення війни відбудеться знову у Швейцарії. Він зазначив важливість проведення подібних зустрічей саме на європейському континенті, хоча точні дати поки не оприлюднені.
За підсумками попереднього раунду переговорів у Женеві 17–18 лютого, Зеленський підкреслив, що між сторонами спостерігається прогрес у військових питаннях, однак у політичній площині залишаються «чутливі питання». Президент уточнив, що «у військовому напрямку прогрес я почув, у напрямку політичному – був діалог, домовилися йти далі, домовилися продовжувати. Там такого прогресу, як у військовому плані, я не почув», додавши, що деталі переговорів стануть відомі після повернення української делегації.
Зі свого боку, речник кремля Дмитро Пєсков заявив, що поки що «занадто рано» робити висновки щодо результатів переговорів. Американські посадовці наразі утримуються від коментарів.
Головний переговорник з боку москви Володимир Мединський охарактеризував дискусії як «важкі, але ділові» та підтвердив плани продовжувати переговорний процес. Американський посланець у Женеві Стів Віткофф наголосив на «значному прогресі» та зазначив, що сторони погодилися надати оновлену інформацію своїм керівникам і надалі працювати над досягненням згоди.
Деталі переговорів залишаються закритими для громадськості, проте відомо, що на порядку денному стоять два найскладніших питання: територіальні претензії та гарантії безпеки для України.
Зустрічі у Женеві стали вже третім раундом тристоронніх переговорів за останній місяць та відбулися напередодні четвертої річниці повномасштабного вторгнення росії, внаслідок якого постраждали майже два мільйони людей.
Незважаючи на зусилля США у посередництві, російська федерація не демонструє готовності до компромісу щодо ключових вимог, зокрема щодо Донбасу. Україна ж наполягає на отриманні надійних гарантій безпеки від США та європейських партнерів для захисту від можливих майбутніх агресій.
