За даними Human Rights Watch, російські війська після початку повномасштабного вторгнення до України значно посилили контроль над інтернет-простором, впровадивши нові механізми онлайн-цензури, стеження й ускладнення доступу до інформації. Ці заходи спричинили жорсткі обмеження для користувачів інтернету не лише в росії, а й на тимчасово окупованих територіях України.
Про це розповідає KURAZH
Посилення технологічного контролю та ізоляції
Human Rights Watch у своєму звіті «Зруйноване, обмежене та заблоковане: державна цензура, контроль та посилення ізоляції інтернет-користувачів у Росії» зазначає, що кремль активно нарощує свої технологічні можливості для блокування небажаних сайтів та інструментів обходу цензури. У звіті наголошується, що під приводом громадської безпеки влада може обмежувати або повністю вимикати інтернет-зв’язок, а процес блокування набуває все більшої непрозорості.
Для підготовки звіту правозахисники провели інтерв’ю з журналістами, експертами з цифрових прав і проаналізували чинне російське законодавство та відкриті джерела. З’ясувалося, що влада рф заблокувала тисячі сайтів, серед яких незалежні ЗМІ, правозахисні організації, сторінки опозиційних політиків і популярні соціальні мережі за невиконання суворих вимог щодо онлайн-активності. Водночас через санкції та політичний тиск у росії припинили роботу численні іноземні платформи після початку повномасштабної агресії проти України у 2022 році.
Розширення цензури на окуповані регіони та тиск на IT-компанії
Доступ до заблокованих ресурсів, зокрема Instagram і Facebook, у росії можливий лише за допомогою VPN-сервісів, однак приблизно половина населення не має необхідних навичок для їх використання, а влада активізувала блокування таких сервісів. Як зазначає HRW, офіційна політика держави призводить до масового переходу користувачів на російські браузери й соціальні мережі, контрольовані урядом, що підвищує ризик передачі персональних даних правоохоронним органам.
«Це, разом з активним просуванням російських альтернатив, що фінансуються державою, змусило дедалі більшу кількість користувачів переходити на російські браузери та платформи соціальних мереж, на яких користувачам пропонується контент, що просувається урядом, та інтерпретації поточних та історичних подій. Вони також стикаються з вищим ризиком передачі своїх персональних даних правоохоронним органам».
росія також чинить тиск на міжнародні технологічні компанії, такі як Apple, Google і Mozilla, вимагаючи видалення VPN-інструментів і контенту, що вважається «руйнівним», під загрозою блокування чи штрафів. Окрім цього, кремль зосередив контроль над архітектурою інтернету: половина російських IP-адрес належить семи державним провайдерам, а також створено національну систему доменних імен та зменшено кількість провайдерів загалом.
Важливо, що аналогічна політика онлайн-цензури застосовується й до окупованих українських регіонів, які перебувають під контролем росії з 2022 року.
Human Rights Watch закликає росію припинити цензурування вільного висловлення думок у мережі та забезпечити, щоб будь-які обмеження були законними, необхідними і пропорційними. Організація також рекомендує технологічним компаніям протистояти державному тиску щодо розкриття даних користувачів і застосовувати всі доступні юридичні й технологічні засоби для захисту цифрових прав.
Окрім цього, правозахисники закликають західні уряди та міжнародні інституції підтримувати громадянське суспільство у розробці інструментів для обходу державної цензури.
У травні 2025 року володимир путін доручив уряду опрацювати впровадження додаткових обмежень для програмного забезпечення з так званих «недружніх країн». Відповідні пропозиції мають бути підготовлені до 1 вересня 2025 року.
