росія активно залучає громадян Північної Кореї до примусової праці на власних будівельних об’єктах, що стало предметом глибокого аналізу міжнародних правозахисників. За даними організації Global Rights Compliance, яка дослідила свідчення 21 громадянина КНДР, що працюють у трьох містах росії, були підтверджені всі 11 ознак примусової праці, які визначає Міжнародна Організація Праці. Серед них — системний контроль, насильство та відсутність права вибору.
Про це розповідає KURAZH
Порушення санкцій та експлуатація працівників
Використання північнокорейських робітників у росії відбувається всупереч санкціям ООН, які прямо забороняють найм громадян КНДР для роботи за кордоном. Правозахисники наголошують, що росія потребує додаткової робочої сили для підтримки економіки, яка перебуває під тиском через повномасштабну війну проти України.
Згідно зі звітом Global Rights Compliance, північнокорейські працівники змушені працювати до 364 днів на рік із середньою тривалістю робочого дня 14 годин (деякі — від 12 до 16 годин). За таку працю вони отримують лише близько 10 доларів на місяць, а після року роботи через державну систему квот КНДР деякі працівники залишаються навіть у боргах. Вказується, що система квот є надзвичайно експлуататорською, оскільки зарплата працівників не лише зменшується, а й недоплата переноситься на наступні роки, створюючи боргову кабалу.
«Програма є інструментом трьох інтересів уряду КНДР, які перетинаються: отримання твердої валюти, забезпечення дипломатичного впливу та підтримка військової переваги. Працівники стають інструментами державної політики, а не бенефіціарами економічних можливостей».
Реалії життя та умови праці північнокорейців у росії
Незважаючи на те, що окремі робітники намагаються підкупити посадовців, щоб отримати можливість працювати за кордоном, це не виключає фактору примусу. Спостерігається великий розрив між тією інформацією, яку північнокорейцям надають у КНДР, та реальними умовами в росії. Роботодавці забирають у працівників паспорти, повертаючи їх лише під час поліцейських перевірок.
Як зазначають автори звіту, державна квота КНДР постійно зростає: зі свідчень працівників випливає, що вона піднялася з 600 до 700 доларів на місяць, а деякі платять навіть 850 доларів щомісяця. Оскільки додатковий заробіток є незаконним, багато хто змушений працювати понаднормово, щоб вижити.
Правозахисники наголошують, що більшість працівників прагнуть не суворої юридичної відповідальності для винних, а негайного полегшення умов життя та праці: від належного захисту на робочих місцях і скорочення робочого часу до справедливішої системи квот і можливості підтримувати зв’язок із родиною.
За підрахунками ООН станом на 2024 рік, понад 100 тисяч громадян Північної Кореї працюють за кордоном у межах державної програми примусової праці КНДР.
