Кремль наполягає на отриманні права вето щодо будь-яких західних гарантій безпеки для України. Такі вимоги російська федерація висуває, щоб впливати на процес створення довготривалої системи безпеки для Києва та обмежити його співпрацю з міжнародними партнерами. Про це йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни (ISW), у якому аналізують останні заяви міністра закордонних справ рф Сергія Лаврова.
Про це розповідає KURAZH
Вимоги росії щодо безпеки України
20 серпня Сергій Лавров заявив, що обговорення західних гарантій безпеки для України без участі рф є «шляхом у нікуди», а також підкреслив, що росія «не може погодитися» з вирішенням питань колективної безпеки без її участі. Аналітики ISW зазначають, що таким чином кремль фактично вимагає права вето на будь-які західні гарантії, пов’язані з Україною. Лавров також пригрозив, що рф застосує «рішучі і жорсткі» заходи для забезпечення своїх «законних інтересів» у разі підписання післявоєнних домовленостей.
«Кремль, ймовірно, намагається впровадити свої вимоги у спільні зусилля США, Європи й України щодо створення структури безпеки, яка слугуватиме захистом від майбутнього повторного вторгнення Росії у разі мирного врегулювання. Надання Росії права вето щодо західних гарантій безпеки дозволить Кремлю диктувати умови, які послаблять здатність України протистояти черговому російському вторгненню, перешкоджаючи їй укладати двосторонні чи багатосторонні угоди про безпеку, такі як ті, що зараз обговорюються, збільшувати й модернізувати свої Збройні сили, а також отримувати підтримку від партнерів», – йдеться в повідомленні.
ISW наголошує, що кремль прагне, аби нові гарантії безпеки базувалися на пропозиціях Стамбульського протоколу 2022 року. Така модель надала б рф та її союзникам право вето на західну військову допомогу Україні, фактично залишаючи Київ беззахисним перед майбутніми загрозами з боку москви.
Лавров також підкреслив, що росія виступає за колективні гарантії безпеки із «справді надійними» умовами. Як приклад він навів стамбульські переговори 2022 року, які містили вимоги про постійну заборону вступу України до НАТО, обмеження для української армії та заборону на отримання нею західної військової допомоги без будь-яких обмежень щодо чисельності чи потенціалу російських військ.
Реакція Заходу та дипломатичні ініціативи
У ISW також вказують, що проєкт Стамбульського протоколу 2022 року передбачав визначення рф як «держави-гаранта» безпеки України разом з іншими постійними членами Ради безпеки ООН, не визнаючи її стороною війни. Це давало б Китаю та росії право вето на будь-які дії партнерів України у разі поновлення російської агресії.
Аналітики підкреслюють, що подібний механізм гарантій дозволив би кремлю та його союзникам визначати, які саме інструменти захисту зможе використовувати Україна, та обмежив би допомогу інших держав-гарантів.
Питання гарантій безпеки для Києва стало одним із ключових у мирних переговорах, особливо після зустрічей президента Володимира Зеленського із президентом США Дональдом Трампом і європейськими лідерами у Вашингтоні. У межах так званої Коаліції охочих Велика Британія запропонувала розмістити винищувачі Typhoon на заході України, а також направити бригаду чисельністю 3000-5000 військових для підготовки української армії. Франція, Канада та Австралія також розглядають можливість відправлення своїх військових підрозділів на захід України. Президент Чехії Петр Павел зазначив про готовність своєї країни долучитися до миротворчих сил, а Литва заявила про намір надати війська для можливої місії в Україні.
Європейські лідери оприлюднили спільну заяву, в якій наголосили, що мирна угода не повинна обмежувати Збройні сили України або її співпрацю з іншими державами, а також що рф не матиме права вето на вступ України до ЄС чи НАТО.
Тим часом речниця МЗС рф Марія Захарова повторила, що росія не погодиться на присутність військ країн-членів НАТО в Україні у межах будь-яких майбутніх гарантій безпеки.
