У 1980-х роках комп’ютери були гігантськими пристроями, що займали пів кімнати, важили сотні кілограмів і коштували як квартира в Нью-Йорку. Попри це, їхня обчислювальна потужність сьогодні здається скромною порівняно зі звичайним смартфоном, який кожен носить у кишені. Це наочно демонструє, наскільки стрімко розвивався технічний прогрес за останні десятиліття.
Про це розповідає KURAZH
Cray-2: символ епохи та його можливості
У середині 1980-х років американський уряд створив суперкомп’ютер Cray-2 для складних завдань: моделювання ядерних вибухів, розрахунків для космічних польотів і наукових досліджень. Цей комп’ютер був справжнім технічним досягненням свого часу — для охолодження використовувався спеціальний рідкий фторовуглець, оскільки пристрій сильно нагрівався під час роботи. Його продуктивність становила 1,9 гігафлопс — майже два мільярди обчислень з плаваючою комою щосекунди.
FLOPS — це кількість обчислень з плаваючою комою, яку виконує система за секунду.
Щоб вручну виконати стільки операцій при швидкості 1 флоп на секунду, знадобилося б понад 62 роки безперервної праці. Вартість Cray-2 сягала 32 мільйонів доларів, а з урахуванням інфляції — близько 70 мільйонів за сучасними цінами. Його використовували для вирішення найскладніших завдань того часу.
Смартфони та їх неймовірна потужність
Сьогодні у кишені кожного — смартфон, наприклад, Samsung Galaxy S8, який випущено ще у 2017 році. В його графічному процесорі закладена пікова потужність до 380 гігафлопс. Для порівняння, це у 200 разів більше, ніж у Cray-2. Таким чином, сучасний смартфон перевершує легендарний суперкомп’ютер за обчислювальними можливостями. Однак, замість складних наукових розрахунків, більшість користувачів використовує цю потужність для ігор, перегляду соціальних мереж або розваг.
Варто зазначити, що пряме порівняння суперкомп’ютера 1980-х із сучасним смартфоном не зовсім коректне — Cray-2 був створений для вузькоспеціалізованих завдань. Його архітектура, типи пам’яті та призначення суттєво відрізнялися від сучасних гаджетів. Смартфон — це універсальний пристрій, оптимізований для мультимедійних задач, машинного навчання та обробки відео, а не для моделювання термоядерних процесів.
Проте, вражає сам факт: сьогодні у кожного в руках більше обчислювальної сили, ніж було у керівників космічних програм кілька десятиліть тому. Це свідчить про величезний стрибок технологій і доступність потужних інструментів для широкого загалу.
Можливо, найбільші відкриття майбутнього народяться не в гігантських лабораторіях, а завдяки пристроям, що лежать у нас на столі. Технології, які колись були прерогативою урядів та наукових центрів, сьогодні стали частиною повсякденного життя і відкривають нові можливості для кожного.