Російська федерація може передислокувати військові підрозділи, які набули бойового досвіду під час війни проти України, на східний фланг НАТО. Про це повідомив заступник помічника Державного секретаря США з питань Європи та Євразії Крістофер Сміт під час виступу перед американськими конгресменами.
Про це розповідає KURAZH
Зростання загроз для Балтії після війни в Україні
Сміт наголосив, що нині рф зосередила «близько 90% своєї бойової потужності» на українському напрямку, однак після завершення бойових дій може здійснити «перебалансування сил» з метою посилення тиску і створення нових безпекових викликів для НАТО. Особливу увагу він звернув на Балтійський регіон, де, за його словами, вже спостерігаються прояви гібридної загрози у вигляді кібератак, диверсій та інших операцій з боку росії.
«Коли ця війна закінчиться, існує реальний ризик того, що Росія може розмістити свої загартовані в боях війська на кордонах балтійських республік. Історія показує, що припинення конфлікту в Україні не зменшить російську загрозу. Натомість воно може просто перенаправити її», – сказав Селф.
Під час слухань у підкомітеті із закордонних справ Палати представників обговорювалися питання безпеки для Естонії, Латвії та Литви. Законодавці США та союзники НАТО висловили стурбованість, що навіть припинення вогню в Україні не усуне небезпеку з боку рф, а лише переорієнтує її увагу на північно-східний кордон альянсу.
Оборонна готовність Балтії та підтримка України
Голова підкомітету з питань Європи, республіканець Кіт Селф, зауважив, що рф вже відновлює свої збройні сили, не припиняючи агресії проти України. Він підкреслив, що історія доводить: завершення війни не гарантує зменшення небезпеки від росії, а лише змінює її напрям.
Крістофер Сміт зауважив, що загроза від рф вже проявляється через кібератаки, диверсії та гібридні дії щодо Балтії. За його словами, США очікують на подальший перерозподіл російських сил після завершення бойових дій в Україні.
Під час обговорення неодноразово відзначалася оборонна активність Естонії, Латвії та Литви. Ці країни близькі до виконання вимоги президента США Дональда Трампа щодо витрат на оборону у 5% ВВП, а Латвія стала першою серед країн НАТО, яка офіційно закріпила це зобов’язання. Балтійські держави також виділили значні ресурси для підтримки України — їхня допомога країні становить близько 13% річних оборонних витрат. Як наголосив представник Массачусетсу Білл Кітінг, для США еквівалентна частка становила б понад трильйон доларів.
Сміт підкреслив, що партнерство США з країнами Балтії залишається міцним і стратегічно важливим. Балтійські союзники демонструють високий рівень співпраці щодо витрат НАТО, енергетичної безпеки і підтримки України.
Окремо обговорювалися затримки поставок зброї для Балтії через зобов’язання США у зв’язку з конфліктом з Іраном. Сміт визнав часткові затримки, проте запевнив, що Вашингтон залишається відданим постачанню озброєння.
Значна частина слухань стосувалася гібридних загроз — зокрема, кібератак, використання дронів, підводного саботажу та інформаційних кампаній росії й білорусі. НАТО та балтійські країни наразі приділяють особливу увагу захисту від дронових і кібероперацій, досвід яких здобуто безпосередньо на фронті в Україні. Сміт зазначив, що Латвія стала найбільшим виробником дронів у Європі після України.
Балтійські країни також продовжують зменшувати залежність від російської федерації та Китаю. За словами Сміта, у лютому 2025 року вони остаточно відмовилися від імпорту енергоносіїв з рф, а нині отримують близько 80% зрідженого природного газу зі США. Водночас уряди країн Балтії все активніше розглядають Китай як країну, що підтримує військові зусилля москви — наразі Китай забезпечує до 80% товарів подвійного призначення для оборонно-промислового комплексу рф.
