Адміністрація президента США Дональда Трампа останніми тижнями передала європейським партнерам низку документів, у яких викладено бачення відновлення України після війни та поступового повернення російської федерації до участі у світовій економіці. Ці пропозиції стали предметом жвавого обговорення та викликали різні оцінки серед західних партнерів.
Про це розповідає KURAZH
Американське бачення використання російських активів
Один із представлених документів містить механізм, що дозволяє американським компаніям отримати доступ до приблизно 200 мільярдів доларів заморожених російських активів для подальшого інвестування в українські проєкти. Серед таких ініціатив – будівництво сучасного дата-центру, який передбачено забезпечити електроенергією від Запорізької атомної електростанції, що наразі під контролем російських військ.
Ще один документ стосується інтеграції економіки рф у глобальні процеси. У ньому розглядаються можливості інвестування американського бізнесу у стратегічні сектори росії, зокрема у видобуток рідкісноземельних металів та буріння нафти в Арктиці, а також відновлення постачання російських енергоресурсів до країн Західної Європи.
Європейська комісія наполягає на використанні заморожених активів рф для забезпечення «репараційного кредиту» Україні, проте американські перемовники застерігають, що такий підхід може швидко вичерпати доступні ресурси. За словами одного з джерел, США готові залучати приватні інвестиції, а під їхнім управлінням обсяг вкладених коштів може сягнути 800 мільярдів доларів.
Водночас європейські чиновники висловлюють занепокоєння, що американський підхід може призвести до економічного відновлення москви, що, у свою чергу, може зміцнити її військовий потенціал.
Розбіжності у підходах та реакція Європи
За інформацією західної розвідки, росія перебуває в рецесії вже понад пів року, а спроби водночас підтримувати військову економіку та контролювати ціни призводять до системних ризиків у банківському секторі. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц 8 грудня висловив скептичне ставлення до американських ініціатив:
«Ставлюся до пропозицій США скептично».
Деякі європейські співрозмовники проводять історичні паралелі — зокрема, порівнюють нові ініціативи США із проєктами Дональда Трампа на Близькому Сході чи навіть із Ялтинською конференцією 1945 року, коли лідери антигітлерівської коаліції визначали майбутній світовий порядок.
Варто зазначити, що ідеї використання російських активів для спільних інвестицій вже згадувалися у першій версії мирного плану США, що налічував 28 пунктів. Надалі документ доопрацьовувався під час переговорів між США та Україною, а кількість пунктів скоротилася. Обговорення триває й досі.
Питання заморожених російських активів залишається джерелом суперечок не лише між США та Європою, а й усередині Європейського Союзу. Єврокомісія підтримує ідею надання Україні «репараційного кредиту» під заставу цих коштів, однак Бельгія, на території якої зберігається більшість активів, виступає проти.
Тим часом міністр закордонних справ рф Сергій Лавров заявив, що США та рф досягли згоди щодо нейтрального, позаблокового й без’ядерного статусу України. За його словами, на останній зустрічі володимира путіна зі спецпредставником Стівом Віткоффом вдалося «усунути всі непорозуміння», що виникли після саміту на Алясці. Лавров також повідомив, що москва запропонувала Вашингтону додаткові пропозиції щодо колективних гарантій безпеки й наполягає на укладенні пакету домовленостей про «міцний сталий мир». Він підкреслив, що росія прагне довгострокового врегулювання, натомість Європа, за його словами, орієнтується лише на перемир’я та «перепочинок для України».
Крім того, Лавров зазначив, що після переговорів у Стамбулі навесні та влітку рф і Україна здійснили обмін майже 2,5 тисячами військовополонених. За його словами, росія передала українській стороні понад 11 тисяч тіл загиблих військовослужбовців, отримавши у відповідь 201 тіло. Міністр також стверджує, що втрати ЗСУ «перевищили один мільйон людей і продовжують зростати», однак джерело цієї статистики не розкриває.
