У період великоднього припинення вогню між Україною та росією сторони обмінялися взаємними звинуваченнями у численних порушеннях домовленостей, що ускладнює досягнення справжньої тиші на фронті.
Про це розповідає KURAZH
Звинувачення у порушеннях з обох сторін
За даними аналітиків Інституту дослідження війни (ISW), Генеральний штаб України задокументував 10 721 випадок порушення режиму припинення вогню з боку російських військових протягом святкового перемир’я. Водночас Міноборони рф заявило про 6 558 порушень, які нібито вчинили українські сили. Окрім цього, російський керівник окупованої частини Херсонської області Володимир Сальдо стверджував про удари з боку України по цивільних об’єктах у Старій Зубрівці та Залізному Порту 12 квітня.
Додатково, уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець повідомив про страту російськими військовими чотирьох українських військовополонених на Харківщині, а також розстріл евакуаційної групи на Запоріжжі саме під час дії великоднього перемир’я.
Необхідність міжнародного моніторингу
За оцінкою ISW, суперечливі звинувачення та збереження бойової активності вже з перших годин режиму тиші свідчать про те, що припинення вогню без прозорих механізмів контролю, незалежного спостереження та ефективних інструментів вирішення конфліктів навряд чи буде дотримуватись.
«Будь-яке тривале припинення бойових дій вимагатиме від обох сторін встановлення чітких умов, впровадження систем моніторингу третіх сторін та відведення військ із лінії зіткнення, щоб зменшити ризик порушень та ескалації», – резюмують автори звіту.
Вранці 13 квітня Генеральний штаб ЗСУ повідомив про 107 бойових зіткнень протягом доби 12 квітня — дня, коли офіційно діяв режим припинення вогню. Водночас Міноборони рф у той же день заявило про понад 6,5 тисячі випадків порушення припинення вогню з боку української сторони. Незалежного підтвердження цим даним наразі немає.
