Україна змогла офіційно підтвердити наявність системних порушень прав людини на території окупованого Криму з боку російської федерації. Європейський суд з прав людини нині розглядає 1101 позов від українських громадян, які постраждали від дій рф на півострові, про що повідомила уповноважена у справах ЄСПЛ Маргарита Сокоренко.
Про це розповідає KURAZH
Систематичні порушення та реакція міжнародних інституцій
За словами представниці України, суд визнав, що порушення відбувалися не лише у поодиноких випадках або у певний період після анексії, а тривають з моменту захоплення Криму й досі. Вони мають масовий характер та стосуються великої кількості людей, а причиною багатьох порушень є саме застосування російського законодавства на цій території.
«Причому суд встановив не, наприклад, у якихось окремих випадках, щось було у 2014 році або, наприклад, щось було у 2015 році, а він зазначив, що ці практики мали місце з моменту захоплення Криму та продовжуються, вони постійно повторюються щодо великої кількості людей. Причому багато які з цих порушень є прямим наслідком того законодавства, яке було застосовано, яке застосовує РФ на території Криму»
Рішення ЄСПЛ містить важливі висновки, які допомагають розглядати індивідуальні справи українців у суді. Майже 60% зареєстрованих позовів стосуються незаконного відчуження майна. Міністерство юстиції України безпосередньо не веде ці справи, однак бере участь як третя сторона на запит суду.
Націоналізація майна та подальші дії
Після незаконної анексії Криму 2014 року Україна подала міждержавний позов до ЄСПЛ, наголошуючи на систематичних порушеннях прав людини, зокрема права на мирне володіння майном. Лише у червні 2024 року суд ухвалив рішення на користь України, офіційно визнавши дії рф та заміну українського законодавства незаконними. Водночас російська федерація у 2022 році була виключена з Ради Європи та перестала бути учасницею Європейської конвенції з прав людини, а невдовзі ухвалила закон про невиконання рішень ЄСПЛ.
На тлі повномасштабної війни проти України росія продовжила вилучення майна на окупованому півострові. У 2023 році так звана влада Криму заявила про «націоналізацію» понад 2500 об’єктів, серед яких активи Ігоря Коломойського, будинок Меджлісу кримськотатарського народу і квартири Олени Зеленської. Київ і міжнародна спільнота розцінюють це як незаконне привласнення, що суперечить міжнародному праву. Україна неодноразово наголошує: після повернення Криму всі акти «націоналізації» будуть скасовані, а майно повернуть справжнім власникам.
Російська влада переважно заявляє, що кошти, виручені з продажу незаконно «націоналізованого» майна, підуть на фінансування війни проти України.
