Президент Володимир Зеленський оголосив про офіційний вихід України з Оттавської конвенції, що передбачає повну заборону використання протипіхотних мін. Таке рішення, за словами глави держави, є важливим сигналом для всіх країн, які мають спільний кордон із росією.
Про це розповідає KURAZH
Суть рішення та його причини
У спеціальному відеозверненні президент пояснив, що підписав указ, яким вводиться в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України щодо відмови від участі в Оттавській конвенції. Документ підписано 26 червня й уже оприлюднено на офіційному ресурсі Офісу президента України.
«Сьогодні (26 червня – ред.) підписав указ, яким уводиться в дію рішення РНБО України щодо Оттавської конвенції – це конвенція про заборону протипіхотних мін. Росія ніколи не була учасницею цієї конвенції та надзвичайно цинічно використовує протипіхотні міни. Причому не тільки зараз, у війні проти України», – повідомив глава держави.
Президент наголосив, що росія систематично використовує протипіхотні міни та інші заборонені види озброєнь. Така тактика, за словами Зеленського, є «фірмовим почерком російських убивць», які не цураються жодних засобів знищення життя.
Реакція сусідів та міжнародний контекст
Україна усвідомлює складність процедури виходу з міжнародних угод в умовах війни, однак цим політичним кроком керівництво країни прагне звернути увагу партнерів на нові реалії безпеки для держав, що межують з росією. Зеленський акцентував, що протипіхотні міни часто залишаються єдиним ефективним інструментом оборони на тлі постійних загроз.
Оттавська конвенція, або Оттавський договір, була підписана у 1997 році 164 країнами. Відповідно до її положень, держави-учасниці зобов’язувалися не застосовувати, не розробляти, не виробляти й не передавати протипіхотні міни, а також знищити всі наявні запаси. Серед країн, що не приєдналися до договору, залишаються росія, США, Китай, Індія та Пакистан.
Навесні 2025 року міністри оборони Латвії, Литви, Естонії та Польщі звернулися до урядів своїх країн із закликом також вийти з конвенції. Вони аргументували це зростанням військової загрози з боку росії та білорусі для країн НАТО, які мають спільний кордон із цими державами. Парламенти Балтійських країн, Польщі та Фінляндії вже підтримали відповідні рішення.
