Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль звернувся до Верховної Ради з проханням максимально оперативно ратифікувати угоду про створення Українсько-американського інвестиційного фонду відбудови. Шмигаль наголосив на важливості швидкої ратифікації цього документа, підкресливши, що від цього кроку залежать подальші економічні процеси в державі.
Про це розповідає KURAZH
«Ми були би вдячні, якби парламент встиг до 8 травня ратифікувати. Ми просимо про ратифікацію чим скоріше, але вам визначатися, коли така ратифікація може бути», – сказав прем’єр у парламенті 2 травня під час години запитань до уряду.
Особливості нового інвестиційного фонду Україна–США
Згідно з інформацією, після ухвалення угоди парламентом необхідно буде оновити Бюджетний кодекс України. Це дасть змогу направляти частину надходжень від нових ліцензій і ренти безпосередньо до фонду як інвестиційний внесок держави. Очікується, що ці механізми дозволять ефективно залучати кошти на відбудову та розвиток економіки країни.
Угоду про економічне партнерство та створення Інвестиційного фонду відбудови між Україною та США було підписано 30 квітня. За словами міністерки економіки України Юлії Свириденко, ключові умови документа передбачають, що фонд буде створено у рівних частках між двома країнами — 50/50, повна власність і контроль залишаються за українською стороною, а Україна не отримує додаткових боргових зобов’язань перед США. Наповнення фонду здійснюватиметься виключно доходами від нових ліцензій, а сама угода не створює перешкод для подальшої інтеграції України в Європейський Союз.
Реакція влади на угоду та її подальші перспективи
Президент України Володимир Зеленський відзначив, що документ суттєво змінився під час підготовки і зараз є «справді рівноправною угодою, яка створює можливість для інвестицій в Україну». Зеленський також обговорював питання ратифікації з головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком. До цього прем’єр Денис Шмигаль повідомляв про консультації уряду з керівництвом парламенту та представниками фракцій щодо процедури ратифікації угоди зі США.
Відомо, що просуванням цієї угоди активно займався президент США Дональд Трамп ще на початку свого другого терміну. Підписання документа щодо співпраці у сфері природних ресурсів планувалося раніше, але було відкладене через розбіжності, які виникли під час зустрічі Трампа з Володимиром Зеленським в Овальному кабінеті.