Четверо громадян України, які перебувають у буферній зоні на грузинському кордоні, подали звернення до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) із вимогою сприяти їхньому поверненню на батьківщину. Відомо, що ці чоловіки до початку повномасштабного вторгнення росії відбували покарання на Херсонщині, а після окупації регіону були примусово депортовані до російської федерації. Після звільнення з російських колоній їх вивезли до кордону з Грузією, де вони нині залишаються разом із понад сотнею інших українців у приміщенні прикордонного пункту «Даріалі».
Про це розповідає KURAZH
Вимоги заявників та ситуація на кордоні
У своєму зверненні до ЄСПЛ українці наголошують на необхідності термінових дій з боку Грузії, Молдови та України для організації їхнього повернення додому. В документі йдеться про те, що грузинська та молдовська влади позбавляють заявників можливості скористатися єдиним транзитним маршрутом до України, що унеможливлює повернення до рідних, отримання медичної допомоги та звернення до органів, які розслідують воєнні злочини, жертвами яких вони стали. Зазначається, що ситуація ускладнилася через посилення позиції грузинської влади, яка дозволяє транзит лише з подальшим прямуванням до Молдови, а також через відмову Молдови пропускати колишніх ув’язнених, депортованих до росії.
«Не дозволяючи заявникам скористатися єдиним транзитним маршрутом, який дає змогу потрапити на українську територію, грузинська і молдовська влада позбавляє їх можливості повернутися додому, до своїх близьких, отримати необхідну медичну допомогу, а також звернутися до національних і міжнародних органів, відповідальних за розслідування воєнних злочинів, жертвами яких вони стали. Ситуація погіршилася через жорсткішу позицію грузинської влади (яка дозволяє в’їзд на свою територію цій категорії громадян України лише з метою транзиту перед відбуттям до Молдови) і зміну позиції молдовської влади, яка тепер відмовляється дозволити транзит через свою територію колишнім українським в’язням, депортованим до Росії», – йдеться у документі.
Заявники просять відповідно до правила 39 Регламенту ЄСПЛ зобов’язати:
- Грузію — не повертати українців до росії, надати транзит територією країни, забезпечити юридичну допомогу, перекладача, харчування, одяг і тимчасове житло;
- Молдову — дозволити транзитний проїзд територією республіки;
- Україну — забезпечити повернення заявників на територію України, у тому числі шляхом підписання спеціальних угод із Грузією та Молдовою, гарантувати відсутність блокування транзиту з боку України, а також, за потреби, звернутися до Міжнародного комітету Червоного Хреста та УВК ООН для надання гуманітарної допомоги й покриття витрат на повернення.
Поточний стан та реакція влади
За останніми даними, 15 українців, які перебувають на грузинському кордоні, оголосили голодування та вимагають зустрічі з представниками українського посольства. Наразі українські дипломати з’ясовують, чи надійшло офіційне звернення та на якому етапі перебувають переговори щодо повернення громадян додому.
Росія систематично направляє до російсько-грузинського кордону ув’язнених, які були засуджені на тимчасово окупованих територіях України. Більшість із них відбували покарання у російських колоніях, куди їх депортували примусово. Влада Грузії стверджує, що значна частина цих осіб була засуджена за тяжкі злочини, не має належних документів для перетину кордону, а їхній в’їзд до країни нібито «становить загрозу».
Грузія залишається єдиним шляхом для повернення українських ексзасуджених із росії чи окупованих територій. Водночас через відсутність документів українці можуть бути змушені тижнями або місяцями чекати на кордоні, доки не отримають підтвердження громадянства від українського посольства. Після цього вони мають змогу отримати так званий «білий паспорт» у консульстві в Тбілісі та повернутися додому.
Проблема повернення українських ексв’язнів із російської федерації через Грузію була вперше висвітлена у документальному фільмі «Поверніть мене додому», де докладно показано шлях, який долають депортовані окупантами громадяни у спробі повернутися до України. Це питання також активно обговорюється правозахисниками, представниками прокуратури та українськими посадовцями.
