Центр Разумкова оприлюднив часткові результати соціологічного опитування, яке проводилося з 11 по 18 листопада 2025 року і було присвячене суспільно-політичним викликам перехідного періоду від війни до миру та післявоєнного відновлення України.
Про це розповідає KURAZH
Оцінка розвитку подій в Україні очима громадян
Результати опитування свідчать, що 32,5% респондентів вважають, що події в Україні розвиваються у правильному напрямі, 48% дотримуються протилежної думки, а ще 19,6% не змогли визначитися з відповіддю. Дослідники зауважують, що після початку повномасштабного вторгнення російської федерації частка громадян, які позитивно оцінювали розвиток подій у країні, суттєво зросла: з 20% у грудні 2021 року до 51% у вересні-жовтні 2022-го, досягнувши максимуму у 61% на початку 2023-го. Проте, починаючи з середини 2023 року і до середини 2024-го, цей показник поступово знижувався, що соціологи пов’язують насамперед із затягуванням війни.
«Частка тих, хто вважає, що події розвиваються у правильному напрямі, істотно вища серед тих, хто довіряє українській владі — від 19% серед тих, хто їй зовсім не довіряє, до 51,5% серед тих, хто їй повністю довіряє», – йдеться в тексті.
Довіра до суспільних інституцій та ключові проблеми
Найвищий рівень довіри серед українців мають Збройні сили України — їх підтримують 92% опитаних. Державна служба з надзвичайних ситуацій здобула довіру 86% респондентів, волонтери — 81%, добровольчі загони — 78%, Національна гвардія — 72%, Головне управління розвідки — 71%, прикордонники — 70,5%, Служба безпеки України та церква — по 65%, громадські організації — 64%, Міністерство оборони — 63%, а Національний банк — 54%.
Щодо довіри до президента України, то 48% респондентів висловили йому підтримку, а 45% — ні. Аналогічні показники мають і українські ЗМІ, а також Державне бюро розслідувань. Традиційно низькою довірою користується Верховна Рада — 76% українців переважно або зовсім їй не довіряють. Високий рівень недовіри також спостерігається до державного апарату (75%), уряду (73%), політичних партій (71,5%), судів (66%), прокуратури (60%), політичної опозиції (59%) та української влади загалом (57%).
Думки щодо Національної поліції розділилися: 49% не довіряють, 45,5% — довіряють. До антикорупційних органів — Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та Національного антикорупційного бюро — також переважає недовіра (відповідно 47% і 45%).
Соціологи відзначають, що у перші місяці після початку масштабної війни довіра громадян до більшості владних інституцій суттєво зросла, що пояснюється прагненням до національної єдності перед обличчям зовнішньої загрози. З часом, рівень довіри до багатьох інститутів знизився, проте він залишається вищим, ніж до війни, особливо до структур, які відповідають за оборону держави. Довіра до президента, волонтерів, активістів, омбудсмана та банківської системи також перевищує довоєнні показники.
В останній рік найбільш помітне зростання довіри відзначається щодо антикорупційних інституцій, що пов’язують із розкриттям низки корупційних скандалів у владі. Водночас частка тих, хто довіряє цим органам, все ще менша, ніж тих, хто не довіряє.
Серед головних викликів, які постають перед Україною, більшість респондентів назвали:
- війну (68%);
- корупцію та хабарництво (45%);
- руйнування житла внаслідок російських атак (40%);
- руйнування інфраструктури (38%);
- перебої з електроенергією, водою, газом та зв’язком (30%);
- низькі заробітні плати й пенсії (29%);
- інфляцію (27%).
Опитування охопило більшість областей України, участь у ньому взяли 2 008 повнолітніх громадян. Теоретична похибка не перевищує 2,3%. Повну версію результатів дослідження планують оприлюднити у січні.
