Унікальні традиції на Трійцю: цікаво знати

by ira

Зелені свята, які відзначались в Україні задовго до приходу християнства, з часом поєдналось зі Святою Неділею, яку називають Трійцею.

Вони починають літній цикл християнських свят, передає KURAZH. У ці дні люди прикрашали свої помешкання різноманітною зеленню та гілками дерев, а найпопулярнішою рослиною був аїр, який в народі ще називають лепехою та шуваром.

З часом люди почали прикрашати зеленню на Трійцю і християнські храми.

У християнстві Трійця є одним з дванадцяти найважливіших свят після Великодня.

Як вказують дослідники, напередодні неділі українці обов’язково прикрашали вхід до помешкання гілками зелених дерев – верби, клена, липи, акації, береста, ясеня, горіха та дуба. В хаті підлогу встеляли травою, серед якої може бути чебрець, осока, любисток, татарське зілля – суміш трав з лепехою. Ці традиції можуть суттєво відрізнятись у різних регіонах країни.

Зелені свята були тісно пов’язані з поминанням померлих предків, тому вважається, що душі померлих зможуть повернутись та сховатись у траві.

Принесення зелені до хати часто пов’язують із закликанням урожаю та багатства.

З поширенням християнства з’явились особливі традиції відвідування богослужіння в особливо урочистій атмосфері. Церкви прикрашали зеленню й люди на службі освячували зілля.

Після служби священники могли йти до ланів й освячувати угіддя, щоб вберегти врожай.

Як і на поминальні дні, на Зелені свята люди відвідували могили своїх померлих родичів, влаштовували панахиди й колективні поминальні трапези.

Також є давня традиція українців вшановувати у цій дні захисників, які загинули у боротьбі за свою землю.

Ще з дохристиянських часів на Зелені свята згадують про звичай випікати хліб у суботу та класти на підвіконня, щоб задобрити русалок чи мавок.

У Зелену неділю люди намагались бути обережними: вірили, що мавки чи русалки могли зашкодити необачним людям.

Такі традиції найкраще збереглися на українській Волині та на Поліссі, а відгомін цього можна знайти у “Лісовій пісні” Лесі Українки.

Колись Зелені свята також називали “русальний тиждень”. Він починався після Трійці і закінчувався у четвер, який ще називали “русальний Великдень”.

Тоді мало хто наважувався купатись, щоб не втопитись. Проте дівчата ходили і запускали на воду вінки з квітів, щоб русалки послали гарного нареченого.

Що треба робити на Трійцю

Самі зелені свята – тиждень, що передує Трійці – мали цілком язичницьке підґрунтя і були, по суті, святом завершення весняного і початку літнього календарного циклу.

  • У суботу, яку називали клечаною, домівку прикрашали зеленню: за ікони, лави, під вікна встромляли корінці та гілочки різних трав, на підлогу кидали запашні осоку, любисток, м’яту, лепеху, шавар.
  • У неділю йшли у ліс чи в гай грати, співати, хороводити і їсти все, що принесли з собою. Пікнік, по-нашому
  • Однак, спершу все ж йшли до церкви. Це головна настанова християнського свята.
Що не можна робити на Трійцю

Свято має перестороги. Кажуть, на Трійцю не можна:

  • проводити земляні роботи, бо це свято землі, і треба віддати їй шану;
  • рубати чи спилювати дерева, але можна їх прикрашати стрічками, віночками;
  • гуляти в лісі на самоті, купатися весь тиждень свят у річках і залишати худобу на пасовиську чи біля водойм. Інакше вхоплять мавки та русалки і затягнуть до свого царства

Ну і, як на всі свята, не варто виконувати важку домашню роботу: прибирати, прати, садити. Краще після церкви одразу на пікнік з родиною: співати, святкувати, як наші пращури – бо з Трійці починається справжнє літо. Як каже приказка: прийде Трійця – буде і на дворі, як на печі!

Тебе може зацікавити