Кабінет міністрів ухвалив рішення про розподіл додаткових 2,04 мільярда гривень для облаштування укриттів у школах 30 громад. Про це повідомили міністр освіти і науки Оксен Лісовий та прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.
Про це розповідає KURAZH
Деталі фінансування укриттів у школах
За словами Оксена Лісового, 1,94 мільярда гривень спрямують на реалізацію 28 інфраструктурних проектів у громадах із найгострішою безпековою ситуацією. Також 100,2 мільйона гривень передбачено на будівництво укриттів для двох військових ліцеїв — у Львові та Вінницькій області. Особливу увагу надають підтримці військових навчальних закладів та тих громад, де ризики для безпеки найвищі, а також проектам із високим ступенем готовності, які можна завершити у найкоротші строки.
Лісовий нагадав, що раніше уряд вже виділив 231,1 мільйона гривень місцевим бюджетам для завершення 22 проектів минулих років, де роботи виконані більш ніж на 60%. Паралельно триває затвердження фінансування для громад із високим та помірним рівнем ризику.
Перспективи та контекст безпеки освітнього процесу
Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомила, що у 2026 році на облаштування укриттів у закладах загальної середньої освіти в цілому передбачено 5 мільярдів гривень. Такий крок є надзвичайно важливим на тлі постійної загрози для цивільної та освітньої інфраструктури внаслідок російської агресії.
«1,94 млрд грн буде спрямовано на реалізацію 28 проєктів у громадах, де безпекова ситуація залишається найскладнішою. Питання захисту в цих регіонах потребує першочергових рішень. Окремо передбачено фінансування на будівництво укриттів для двох військових ліцеїв у Львові та Вінницькій області – на це передбачено 100,2 мільйона гривень», – уточнив міністр.
З початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року російські війська регулярно здійснюють атаки на українські міста й об’єкти цивільної інфраструктури, використовуючи ударні безпілотники, ракети, керовані авіабомби та реактивні системи залпового вогню. Обстріли часто спрямовані на системи життєзабезпечення населення, заклади освіти та охорони здоров’я, що призводить до масштабних руйнувань та негативно впливає на безпеку дітей та освітян.
Українська влада разом із міжнародними організаціями кваліфікує ці атаки як воєнні злочини російської федерації, наголошуючи на їхньому цілеспрямованому характері. Зокрема, обстріли енергетичних об’єктів, медичних закладів та систем водопостачання розглядають як дії, що мають ознаки геноциду.
Правозахисники наголошують, що росія проводить політику винищення української ідентичності, зокрема через переслідування інтелігенції, запровадження власної освітньої системи на окупованих територіях, депортацію дітей та знищення культурних пам’яток. Водночас російське керівництво публічно заперечує факти навмисних ударів по цивільній інфраструктурі та загибелі мирного населення.
У 1948 році Генеральна асамблея ООН ухвалила Конвенцію про запобігання злочину геноциду та покарання за нього. Станом на сьогодні 149 країн-учасниць Конвенції зобов’язані запобігати актам геноциду і карати за них як у воєнний, так і в мирний час. Документ визначає геноцид як дії, спрямовані на повне або часткове знищення національної, етнічної, расової чи релігійної групи.
