З ініціативи Влади Литовченко реалізується культурно-мистецький фотопроєкт «Писанки Київщини», метою якого є внесення української писанки до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО у грудні 2024 року, а також відзначення світлого свята Великодня.
Про це розповідає KURAZH
Проєкт організовано під керівництвом Влади Литовченко та КЗ КОР «Вишгородський історико-культурний заповідник» у співпраці з фотостудією ETHNO FASHION by POTLOVA, яку представляє Катерина Потлова. Писанки, які стали основою проєкту, були надані відомою українською писанкаркою Зоєю Сташук.
Мета фотопроєкту
Фотопроєкт «Писанки Київщини» є візуальною ода живій традиції, що зберігає тепло рук та пам’ять предків, водночас підкреслюючи важливість української писанки як символу відродження та єдності народу в часи війни. «Фотопроєкт має на меті популяризувати традиції писанкарства через поєднання традицій, символіки та сучасності», – зазначає кандидатка історичних наук Влада Литовченко.
До участі у проєкті залучено видатних українців, серед яких культурні діячі, науковці, військові та волонтери. Серед учасників – Зоя Сташук, Ольга Сумська, Тарас Кремінь, Влада Литовченко та багато інших.
Культурне значення писанок
Писанки Київщини вражають своїми кольорами та символічними орнаментами, які відображають культурну спадщину регіону. У центральній та південній частинах Київщини домінують жовто-червоно-чорні кольори, що символізують сонце, тепло і родючість. Орнаменти часто містять солярні символи, такі як зірки, що асоціюються зі світлом і відродженням.
Крім того, в писанках можна побачити дерева життя – символи нескінченного розвитку та зв’язку між поколіннями, а також рослинні мотиви, що відображають повагу до природи. У заході Київщини переважає жовто-зелено-червона палітра, що підкреслює гармонію з природою.
«Вже 33 роки я роблю писанки – написано вже близько восьми тисяч. Я досліджую писанку щоденно, й джерело не вичерпується», – розповідає Зоя Сташук.
Фотографії з проєкту «Писанки Київщини» були створені в трьох унікальних локаціях: Свято-Михайлівському Золотоверхому соборі, Центрі фольклору та етнографії ННІ філології КНУ імені Тараса Шевченка та етностудії Катерини Потлової. Кожна з цих локацій додала особливе звучання до проєкту, поєднуючи історію та сучасність.
Проєкт «Писанки Київщини» підкреслює, що культурне різноманіття є не лише спадщиною, але й джерелом натхнення для майбутніх поколінь. Він став важливим кроком до підвищення обізнаності суспільства про унікальність української писанки та її роль у світовому культурному контексті.
Фото: Нестор Ріжняк
