У ніч на 2 лютого російська федерація завдала масованого удару по Україні, використавши балістичну ракету «Іскандер-М» та 171 ударний безпілотник. Близько сотні з них були дронами-камікадзе типу «Шахед».
Про це розповідає KURAZH
Масштаби атаки та робота ППО
За оперативною інформацією, станом на 09:00, сили протиповітряної оборони успішно знищили або подавили 157 ворожих безпілотників різних типів, зокрема Shahed, «Гербера» та інші. Атаки були зафіксовані на півночі, півдні та сході країни.
«За попередніми даними, станом на 09:00, протиповітряною обороною збито/подавлено 157 ворожих БпЛА типу Shahed, «Гербера» і дрони інших типів на півночі, півдні та сході країни», – йдеться в повідомленні.
Попри ефективну роботу української ППО, зафіксовано влучання однієї балістичної ракети та 12 ударних дронів у восьми різних локаціях по всій країні. Внаслідок цього пошкоджено об’єкти інфраструктури та житлові будівлі.
Гуманітарні наслідки та оцінка міжнародних організацій
Російські війська продовжують систематично атакувати українські міста та цивільні об’єкти різними видами озброєння — дронами-камікадзе, ракетами, керованими авіабомбами та реактивними системами залпового вогню. Подібні дії українська влада і міжнародні організації кваліфікують як воєнні злочини російської федерації, наголошуючи на їхньому цілеспрямованому характері.
Обстріли систем життєзабезпечення, зокрема електро- та водопостачання, закладів охорони здоров’я, спрямовані на позбавлення населення необхідних для життя умов. Такі дії мають ознаки геноцидних, що підтверджують правники, дослідники геноцидів та правозахисники. Серед них — публічні заклики до знищення українців, переслідування та ліквідація проукраїнських громадян на окупованих територіях, депортація дітей, нищення культурної спадщини та зміна ідентичності дітей через впровадження відповідних освітніх програм на окупованих землях.
Згідно з Конвенцією про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, ухваленою Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році, країни-учасниці зобов’язані запобігати актам геноциду та карати винних у воєнний і мирний час. До ознак геноциду належать умисне створення умов для знищення національної чи етнічної групи, вбивства, завдання тяжких тілесних ушкоджень, насильницька передача дітей та інші дії, спрямовані на знищення групи частково чи повністю.
Водночас російське керівництво заперечує завдання цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі, хоча факти знищення об’єктів енергетики, лікарень, шкіл і загибелі мирного населення продовжують фіксувати по всій території України.
