У ніч на 22 лютого російська федерація здійснила одну з наймасштабніших атак по території України, застосувавши 297 ударних безпілотників (із них 200 типу «Шахед») та 50 ракет різних типів. Основними цілями ворога стали об’єкти критичної інфраструктури у Київській, Одеській, Кіровоградській та Полтавській областях.
Про це розповідає KURAZH
Деталі повітряної атаки та наслідки
За попередніми даними Повітряних сил ЗСУ, станом на 10:00 ранку українська протиповітряна оборона знищила 33 ракети і 274 дрони різних типів. Серед збитих ракет — 2 протикорабельні «Циркон», 8 балістичних «Іскандер-М/С-400», 17 крилатих Х-101, 2 крилаті «Іскандер-К» та 4 керовані авіаційні Х-59/69.
Попри злагоджену роботу ППО, зафіксовано 14 влучань ракет і 23 безпілотників-камікадзе у 14 різних локаціях, а також падіння уламків збитих дронів ще на 5 об’єктах. Інформація щодо декількох ракет наразі уточнюється, а повітряна тривога не втратила актуальності через перебування в небі російських дронів.
Ознаки геноцидних дій та кваліфікація атак
Російські військові регулярно застосовують різні види озброєння — дрони-камікадзе, ракети, керовані авіабомби, реактивні системи залпового вогню — для ударів по українських містах і цивільній інфраструктурі, включно з системами життєзабезпечення та закладами охорони здоров’я.
«Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Українська влада та міжнародні організації трактують такі масовані удари як воєнні злочини, що мають цілеспрямований характер. Серед дій, які можуть кваліфікуватися як геноцид, правники, дослідники та правозахисники називають:
- прямі заклики російського керівництва до знищення українців як етносу;
- систематичні обстріли об’єктів, які забезпечують базові потреби населення;
- переслідування та вбивства осіб із проукраїнською позицією на окупованих територіях;
- знищення інтелігенції, викладачів, представників культури;
- запровадження окупаційних освітніх програм, спрямованих на зміну ідентичності дітей;
- депортацію дітей до росії без батьків з метою асиміляції;
- знищення української культурної спадщини: книг, артефактів, пограбування музеїв.
Конвенція ООН про запобігання злочину геноциду визначає такі дії як спробу знищення національної, етнічної, расової чи релігійної групи повністю або частково. Країни-учасниці Конвенції зобов’язані запобігати геноциду та карати за нього у воєнний та мирний час.
Попри переконливі докази цілеспрямованих атак, керівництво росії заперечує нанесення ударів по цивільній інфраструктурі, хоча щодня фіксуються руйнування лікарень, шкіл, дитсадків, енергетичних і водопостачальних об’єктів та жертви серед мирного населення.
