Туя – вічнозелена хвойна рослина, яка хоч і відома своєю зимостійкістю, однак для збереження декоративності та здоров’я потребує особливого догляду напередодні зимових холодів. Підготовчі роботи слід розпочинати з середини осені, ще до випадання снігу.
Про це розповідає KURAZH
Основні етапи підготовки туї до зими
Перед укриттям туї важливо виконати комплекс заходів, які допоможуть рослині без втрат пережити морози:
- Підживлення: Азотні добрива слід виключити ще наприкінці літа – на початку осені (кінець серпня – початок вересня), щоб уникнути появи молодих пагонів, які не встигнуть визріти до морозів. Натомість рекомендовано внести калійно-фосфорні добрива, які сприяють зміцненню кореневої системи та підвищують морозостійкість. Для цього підійдуть спеціалізовані осінні суміші для хвойних (з мінімальним вмістом азоту), наприклад, з формулою NPK 5:15:25, або монофосфат калію. Дотримуйтеся інструкцій щодо дозування, оскільки надлишок добрив може нашкодити рослині.
- Санітарне обрізання: Видаліть усі сухі, хворі та пошкоджені гілки, сформуйте крону для кращого росту весною.
- Вологозарядний полив: На початку осені проведіть рясний полив, щоб земля максимально наситилася вологою до замерзання. За потреби полив повторюють декілька разів, до повного промерзання ґрунту. Молодим чи недавно посадженим рослинам доцільно додати стимулятори коренеутворення для кращої адаптації.
- Підв’язування крони: Використовуйте міцний джгут або мотузку, щоб акуратно стягнути гілки докупи. Це захистить їх від обламування під вагою снігу та сильного вітру, а також збереже форму туї. Молоді рослини можна додатково закріпити опорою.
- Мульчування: Навколо основи туї насипте шар мульчі заввишки 10–15 см: кору, тирсу, тріску, шишки, хвою або солому. Мульча захищає корені від промерзання, особливо в безсніжні та морозні зими, та зберігає вологу. Важливо залишити простір біля стовбура для вентиляції, щоб уникнути пріння кори.
- Підготовка укривного матеріалу: Для захисту використовуйте біле агроволокно (30–60 г/м²), світлу мішковину, міцну мотузку. Саме світлі матеріали відбивають сонячні промені та запобігають опікам, а темні – можуть призвести до перегріву та запарювання рослини.
“Обв’язування крони канатом запобігає її деформації та обламуванню гілок під вагою снігу, а також захищає від сильних вітрів. Укриття ж допомагає вберегти хвою від весняних сонячних опіків, які особливо небезпечні, коли коренева система ще не може поглинати воду з мерзлого ґрунту, а також від висихання під впливом зимових вітрів”.
Укриття та зимовий догляд за туєю
Молоді туї або сорти з низькою морозостійкістю обов’язково потребують укриття. Це дозволяє уникнути пошкодження хвої морозом, висихання та опіків навесні. Укривати тую потрібно після встановлення стабільної мінусової температури (близько -5…-7 °C) і підмерзання ґрунту, але ще до сильних морозів. Знімати укриття слід поступово, у похмуру погоду, після танення снігу та стабілізації плюсових температур.
Для укриття використовують неткане агроволокно або лутрасил, формуючи конусоподібну конструкцію, щоб сніг легко скочувався. У регіонах із частими відлигами доречно застосовувати мішковину – її дихаюча структура запобігає накопиченню конденсату. Матеріал фіксують мотузкою, але не надто туго, щоб не деформувати рослину. Великі туї або екземпляри складної форми можна додатково захистити каркасом із подальшим обтягуванням укривним матеріалом.
Взимку важливо періодично оглядати тую, особливо стовбур. Якщо наприкінці зими чи на початку весни на корі з’явилися тріщини через перепади температур, їх слід зачистити гострим ножем і обробити садовим варом після встановлення теплої погоди. Для профілактики стовбури молодих або цінних туй обмотують світлою мішковиною або обробляють вапняним розчином восени.
