Жоржини — одні з найулюбленіших садових квітів, які вражають різноманіттям форм, розмірів і відтінків. Однак багато садівників відмовляються вирощувати ці рослини через складнощі зі збереженням бульб у зимовий період. Насправді, дотримуючись простих рекомендацій, можна легко підготувати жоржини до зимівлі та зберегти посадковий матеріал до наступної весни.
Про це розповідає KURAZH
Види та особливості жоржин
Жоржина належить до багаторічних рослин із сімейства Айстрових. Вона має міцні пагони, гарне листя та великі квіткові головки різних форм і кольорів. Розміри квітів варіюються від 10 до 25 см у діаметрі, а палітра настільки широка, що охоплює майже всі кольори, крім синього та зеленого. Сорти жоржин поділяються за висотою — від карликових (до 60 см) до високорослих (до 2,2 м) — і за формою суцвіть: прості, напівмахрові, махрові, помпонні, кулясті, комірцеві тощо.
Батьківщиною жоржин є Південна Америка, тому вони зовсім не переносять низьких температур. У регіонах із холодними зимами рослини необхідно викопувати та зберігати у приміщенні до весни. Рослина має крихке, порожнисте стебло, що вимагає підв’язки до опори, та бульби, які накопичують поживні речовини. Вразливою частиною є коренева шийка з бруньками поновлення — її пошкодження призводить до втрати посадкового матеріалу.
Коли та як викопувати жоржини
Жоржини цвітуть до перших осінніх заморозків. Викопування зазвичай проводять після того, як листя пошкоджене морозом, або через кілька днів, щоб дати бульбам «дозріти». Важливо не допустити підмерзання кореневої шийки. У регіонах, де після перших заморозків можливі різкі похолодання, з викопуванням краще не зволікати. Досвідчені садівники радять у серпні-вересні підсипати під кущі землі для захисту ростових бруньок від холоду.
Перед викопуванням зріжте надземну частину рослин на висоті 15-25 см від ґрунту. Стебла дуже крихкі, тому процедуру слід виконувати обережно. Викопувати бульби потрібно акуратно, обкопуючи кущ з усіх боків і відступаючи від стебла на 20-25 см, щоб не пошкодити бульби. Краще виймати їх руками, а не тягнути за стебла.
“До викопування жоржин потрібно підходити без поспіху, процес цей трудомісткий і небистрий. Рослину попередньо обкопують з усіх боків, відступаючи від стебел на 20-25 см. Лопату потрібно врізати в землю вертикально, щоб випадково не пошкодити бульби.”
Після викопування бульби можна промити під водою, щоб оцінити стан посадкового матеріалу та видалити підгнилі частини. Якщо жоржин небагато, можна зберігати їх із грудкою землі, що захищає бульби від пересихання у вологих приміщеннях.
Підготовка та зберігання бульб
Бульби потрібно оглянути: вони мають бути щільними, пружними, без плям чи пошкоджень. Хворі частини зрізають до здорової тканини і обробляють зеленкою, товченим вугіллям або замочують у розчині фунгіциду. Інструменти обов’язково дезінфікують, щоб уникнути передачі вірусів. Посадковий матеріал від заражених рослин слід знищити.
Оптимальні умови зберігання — температура +3-5°С, вологість 60-70%. Ідеально підійдуть підвали чи погреби, де бульби розміщують у поліетиленових пакетах, пересипаних тирсою, піском або мохом сфагнумом. Якщо у підвалі висока вологість, краще використовувати сфагнум завдяки його бактерицидним властивостям. Перед використанням тирсу можна обробити розчином мідного купоросу.
За відсутності погреба бульби зберігають на утеплених балконах чи лоджіях у мішках, засипаних тирсою або мохом, і вкривають ковдрами. Важливо стежити за температурою: при сильних морозах бульби потрібно переносити в кімнату. У холодильнику зберігати можна лише кілька кущів через обмежений розмір відсіку для овочів.
У кімнатних умовах бульби швидко в’януть, тому використовують парафінування: бульби занурюють у розплавлений парафін (не вище +70°С), щоб утворити захисний шар. Зберігати їх потрібно у найпрохолоднішому місці кімнати при температурі не вище +10-12°С. Перед весняною посадкою парафін не зчищають: він не заважає проростанню.
Дотримання цих рекомендацій дозволить зберегти жоржини у відмінному стані до весняної висадки, щоб наступного сезону знову насолоджуватися барвистим цвітінням у саду.
