Хвойні дерева, зокрема сосни та ялини, нерідко піддаються атаці малопомітного, але небезпечного шкідника — хермеса. Його присутність часто видають білі пухнасті грудочки, які нагадують шматочки вати на молодих голках. Така ознака не лише псує вигляд рослини, але й свідчить про серйозну загрозу для її здоров’я, особливо у молодих саджанців.
Про це розповідає KURAZH
Ознаки ураження та способи ідентифікації
Хермеси ховаються під восковим покриттям, що виглядає як білі грудочки. Якщо обережно торкнутися такої грудочки, вона легко знімається, а під нею видно дрібні темні точки — це і є шкідники. Якщо ж білий наліт порошкоподібний та не містить комах, ймовірно, це прояви грибкових хвороб, наприклад, борошнистої роси.
Для точного визначення шкідника рекомендується скористатися лупою: під воском добре помітні як дорослі особини хермесів, так і їхні личинки. Крім того, при незначному ураженні частину шкідників можна змити сильним струменем води, зменшуючи навантаження на рослину, однак це не вирішує проблему повністю.
Перевірка “на дотик”: Спробуйте обережно торкнутися білої грудочки. Якщо вона легко знімається і під нею видно крихітні темні точки (тіло комахи), то це, швидше за все, хермес. Якщо ж це просто порошкоподібний наліт, який легко стирається і не має під собою комах, то це може бути борошниста роса або інший грибок.
Особливості розвитку хермесів та методи захисту
Хермеси висмоктують сік лише з хвойних дерев, порушуючи їх обмін речовин і знижуючи здатність до засвоєння води та поживних речовин. Слина комах містить токсини, які отруюють рослину, спричиняючи пожовтіння, опадання хвої, викривлення гілок і ослаблення імунітету. Особливо вразливими є молоді або ослаблені дерева, які вже потерпають від надлишку вологи, бідного ґрунту чи екстремальних температур.
Життєвий цикл хермесів складний: вони можуть переходити з одного виду хвойних на інший для завершення розвитку, що ускладнює боротьбу з ними. Щоб досягти ефективного результату, важливо враховувати періоди активності шкідників і навіть співпрацювати із власниками сусідніх ділянок — інакше масове повторне зараження неминуче.
Найбільш вразливі хермеси у фазі личинок, коли вони ще не мають захисного шару воску. У цей період (кінець квітня — початок травня) рекомендовано використовувати системні інсектициди, які проникають у рослину й роблять її сік отруйним для шкідників. Важливо чергувати препарати з різними діючими речовинами, щоб уникнути стійкості шкідників, та суворо дотримуватись інструкцій з безпечного застосування.
У зимовий період або ранньою весною, до розпускання бруньок, ефективним є застосування інсектицидних олій. Вони закупорюють дихальні отвори комах та розчиняють їхній восковий захист, спричиняючи загибель шкідників. Обробку слід проводити за температури не нижче +5°C, уникаючи спекотної погоди, щоб не нашкодити рослинам.
Деякі види хермесів стимулюють утворення на гілках галів — наростів, схожих на маленькі шишки чи ананаси. Усередині них розвиваються личинки, а пошкоджені гілки залишаються викривленими й ослабленими навіть після виходу комах. Оскільки більшість засобів не проникає всередину галів, найкраща стратегія — запобігти їхній появі шляхом своєчасного виявлення й знищення шкідника.
