Троянди відрізняються за рівнем морозостійкості, і не всі сорти потребують однакового захисту на зимовий період. Найбільш уразливими до низьких температур є чайно-гібридні та штамбові троянди, а також південні й тепличні різновиди. Трохи краще переносять зиму рамблери та флорибунда. Мініатюрні і ґрунтопокривні троянди зазвичай добре зберігаються під снігом. Найвищу зимостійкість демонструють окремі сучасні сорти шрабів і канадські троянди, яким укриття на зиму часто не потрібне.
Про це розповідає KURAZH
Чому важливо вкривати троянди на зиму
У зимовий період трояндам загрожують кілька несприятливих чинників. Морози нижче -15 °C можуть викликати пошкодження кори, а при температурі -25 °C і відсутності снігу навіть садові троянди ризикують повністю вимерзнути. Осінні заморозки особливо небезпечні для чайно-гібридних сортів: вони підмерзають уже при -8 -10 °C у жовтні та при -3 -5 °C у вересні. Відлиги також створюють ризик, коли рослини можуть «прокинутися» передчасно, що призводить до загибелі молодих пагонів. Підвищена вологість сприяє розвитку грибкових захворювань, а товстий шар снігу здатен ламати гілки, ослаблюючи кущі.
“Основна мета укриття троянд на зиму — не лише захистити рослину від загибелі, а й зберегти максимальну зелену масу, необхідну для подальшого росту та цвітіння”.
Укриття троянд дозволяє мінімізувати негативний вплив усіх цих факторів, а також сприяє їхньому успішному відновленню навесні.
Підготовка та способи укриття троянд
Підготовчі заходи стартують ще в серпні-вересні: слід відмовитися від азотних добрив на користь калійно-фосфорних, щоб пагони встигли визріти й зміцніти. В кінці літа не рекомендується зрізати квіти з довгими стеблами — це може спровокувати ріст молодих пагонів, які не переживуть зиму.
Укриття найкраще проводити у два етапи. Перший — із настанням легких нічних заморозків (-2…-4 °C), коли обробляють кущі від хвороб, видаляють нижнє листя і підгортають основу куща сухою землею, компостом або піском. Це допомагає захистити кореневу шийку від перших морозів.
Другий етап укриття настає, коли встановлюються стабільні морози (-5…-7 °C) і грунт злегка промерзає. Всі листки, що залишилися, видаляють, кущі ще раз обприскують від хвороб, а довгі пагони пригинають або обрізають до 40-50 см (особливо це стосується чайно-гібридних і флорибунди). В’юнкі троянди зберігають на максимальну довжину, обережно пригинаючи до землі. Молоді пагони, бутони та квіти зрізають і спалюють, щоб уникнути розповсюдження інфекцій.
Для захисту від гризунів під укриття розкладають спеціальні приманки або використовують засоби з сильним запахом, наприклад, ганчірки, просочені березовим дьогтем чи маззю Вишневського. Стебла розлогих кущів зв’язують синтетичним шпагатом.
Коли рослини підготовлені, можна переходити до вибору способу укриття.
Окучування. Підходить для низькорослих троянд і нижньої частини всіх кущів на першому етапі. Найкращий матеріал — сухий чистий пісок, яким підгортають кущі на висоту 20-25 см. Слід уникати використання свіжої тирси та торфу через їхню здатність утримувати вологу та утворювати крижаний панцир.
Укриття лапником. Ялиновий або сосновий лапник ідеально підходить для пригнутих до землі пагонів плетистих, штамбових і низькорослих троянд. Він добре захищає від холоду, гризунів, не гниє і не злежується.
Чохли з агротекстилю. Спеціальні чохли з нетканого матеріалу набули популярності завдяки зручності, довговічності та компактності. Однак у районах із частими відлигами і морозами важливо використовувати агротекстиль на каркасі, щоб уникнути прямого контакту з пагонами і запобігти утворенню крижаної кірки.
Повітряно-сухе укриття. Найнадійніший, але водночас трудомісткий і дорогий спосіб. Передбачає встановлення над кущем каркасу, обтягнутого укривним матеріалом, з повітряним прошарком у 10-15 см між тканиною і рослиною. Каркас має бути міцним, щоб витримувати снігове навантаження. Як укривний матеріал використовують поліетиленову плівку, нетканий матеріал, мішковину або руберойд. Для утеплення можна застосувати дубове листя, лапник, гілки чи сніг. Повітряно-сухе укриття ідеальне для теплолюбних і дорогих сортів, оскільки допомагає зберегти максимальну зелену масу без значної обрізки.
Вибір способу укриття залежить від типу троянди, кліматичних умов і ваших можливостей. Дотримуючись вказаних рекомендацій, можна забезпечити трояндам надійний захист і гарне цвітіння наступного сезону.
