Вранці 2 березня російські війська завдали потужних артилерійських ударів по населених пунктах Донецької області, внаслідок чого загинули щонайменше п’ятеро людей, ще 13 отримали поранення. Про це повідомив керівник Донецької обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.
Про це розповідає KURAZH
Обстріли Краматорська та Дружківки: подробиці трагедії
За словами очільника області, близько восьмої години ранку під вогневий удар потрапив Краматорськ. Російські атаки призвели до загибелі трьох людей, ще двоє отримали поранення. Уже близько десятої години під обстріл потрапила Дружківка: тут, згідно з оперативною інформацією, загинули дві особи та ще 11 людей постраждали. Внаслідок удару у місті пошкоджено сім багатоповерхових житлових будинків.
«Близько 8-ї години росіяни ударили по Краматорську: убили трьох людей, поранили ще двох. Згодом, близько 10-ї години, під обстріл потрапила Дружківка: там наразі відомо про двох загиблих і 11 поранених. Пошкоджено сім багатоповерхівок», – написав Філашкін у телеграмі.
На місцях трагедій працюють рятувальні служби, а точні дані щодо кількості постраждалих і масштабу руйнувань ще уточнюються.
Регулярні атаки та кваліфікація дій рф
Російська федерація продовжує систематично обстрілювати українські міста з різних видів озброєння — зокрема із застосуванням ударних безпілотників, ракет, авіаційних бомб та реактивних систем залпового вогню. Внаслідок таких атак страждає цивільна інфраструктура по всій країні.
Українська влада та міжнародні організації трактують подібні дії як воєнні злочини, спрямовані проти мирного населення. Вони наголошують, що атаки росії мають цілеспрямований характер та часто спрямовані на об’єкти життєзабезпечення: електропостачання, тепломережі, водогони, зв’язок і медичні заклади. Зумисне руйнування таких об’єктів позбавляє людей базових умов для життя та медичної допомоги. Це розцінюється як ознака геноцидних дій щодо українського народу.
До геноцидних проявів міжнародні правозахисники та науковці відносять не лише публічні заклики керівництва рф до знищення українців, а й цілеспрямовані обстріли цивільних об’єктів, переслідування проукраїнського населення на окупованих територіях, депортації та спроби змінити ідентичність українських дітей.
Нагадаємо, що Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, ухвалена ООН у 1948 році, зобов’язує всі країни-учасниці (а їх 149) запобігати та карати за акти геноциду як у воєнний, так і у мирний час. Відповідно до Конвенції, геноцид — це дії, спрямовані на повне або часткове знищення національної, етнічної, расової чи релігійної групи.
Серед ознак геноциду визначаються вбивства членів групи, завдання їм тяжких тілесних ушкоджень, створення умов, розрахованих на фізичне знищення групи, а також насильницька передача дітей та публічне підбурювання до таких дій.
Попри численні докази та заяви міжнародних структур, керівництво росії заперечує нанесення цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі України та причетність до загибелі мирного населення, руйнування лікарень, шкіл та інших об’єктів життєзабезпечення.
