Міністри закордонних справ Європейського Союзу на зустрічі 16 березня розглянули питання посилення військово-морської операції Aspides, яка супроводжує торговельні судна в Червоному морі з метою захисту від потенційних атак хуситів. Однією з тем обговорення стало можливе розширення місії на Ормузьку протоку. Однак, як повідомила високопосадовиця ЄС Кая Каллас, наразі немає готовності змінювати мандат операції.
Про це розповідає KURAZH
Безпека судноплавства: позиція ЄС щодо розширення місії
Європейські дипломати детально розглянули варіанти ефективнішого захисту судноплавства у стратегічно важливому регіоні. За словами Каллас, місія Aspides вже відіграє ключову роль у забезпеченні свободи пересування суден. Учасники дискусії висловили чітке бажання посилити місію за рахунок збільшення військово-морських ресурсів. Водночас питання зміни мандату щодо Ормузької протоки поки залишається відкритим — держави-члени ЄС не виявили готовності до таких кроків, прагнучи уникнути ескалації в регіоні.
«Ми обговорили варіанти кращого захисту судноплавства в регіоні. У ЄС уже є військово-морська операція – Aspides, яка відіграє важливу роль у забезпеченні свободи судноплавства. Під час дискусії було висловлено чітке бажання посилити цю операцію, але наразі не було готовності змінювати її мандат. Хоча Ормузька протока зараз у центрі уваги, Червоне море також залишається критично важливим. Існує ризик втручання хуситів, тому ми повинні залишатися пильними», – зазначила Каллас.
Геополітичний контекст і торговельна значущість Ормузької протоки
Каллас наголосила, що близько 20% світових постачань нафти та газу проходять саме через Ормузьку протоку, і найбільше це впливає на країни Азії. Окрім енергоресурсів, через цей морський шлях транспортують і добрива, що має безпосередній вплив на глобальну продовольчу безпеку. Вона попередила, що дефіцит добрив цього року може призвести до голоду наступного року.
Головна дипломатка ЄС підкреслила важливість дипломатичних механізмів для пошуку рішень щодо гарантування безпеки судноплавства. Вона нагадала, що на фоні заяв іранської сторони про обмеження проходу для «суден ворогів» недостатньо лише декларувати відкритість протоки для «друзів» — необхідні реальні гарантії безпеки.
На тлі загострення ситуації президент США Трамп закликав Китай, Францію, Японію, Південну Корею, Велику Британію та інші країни направити військові кораблі до Ормузької протоки для гарантування безпеки судноплавства. Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус підтвердив, що його країна готова відправити військові кораблі у відповідь на цей заклик. Водночас прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер відмовився підтримати цю ініціативу. В інтерв’ю Financial Times Трамп застеріг, що НАТО може зіткнутися з «дуже поганим» майбутнім, якщо країни-члени альянсу не долучаться до відкриття Ормузької протоки, яку, за його словами, фактично закрив Іран через війну зі США та Ізраїлем.
