У проєкті підсумкового документа саміту Європейського Союзу з’явився спеціальний пункт, присвячений можливості запровадження репараційної позики для України. Джерелом цієї фінансової підтримки планується використати кошти, пов’язані із замороженими активами російської федерації на території ЄС. Проте варто зазначити, що відповідний пункт поки взятий у дужки, тобто остаточне рішення ще не схвалене й має бути ухвалене лідерами країн ЄС під час саміту, який відбудеться 18 грудня у Брюсселі.
Про це розповідає KURAZH
Умови та принципи репараційної позики для України
Запропонований розділ документа містить заклик до Ради ЄС та Європейського парламенту невідкладно затвердити відповідні інструменти для впровадження репараційної позики, яка має діяти з другого кварталу 2026 року. Ця фінансова допомога ґрунтуватиметься на грошових залишках із заморожених російських активів, що перебувають в європейських фінансових установах.
Вказані в документі принципи передбачають:
- Дотримання зобов’язань фінансових установ перед клієнтами.
- Рівне ставлення до всіх інституцій, які зберігають активи на території ЄС.
- Розподіл ризиків та забезпечення солідарності між державами-членами відповідно до їхньої частки у валовому національному доході ЄС.
- Врахування національних гарантій як умовних зобов’язань, що не впливають на рівень держборгу.
Перспективи та умови реалізації ініціативи
У документі також йдеться про необхідність скоординованого підходу держав-членів у контексті їхніх двосторонніх інвестиційних угод із росією, а також про можливість припинення національних гарантій у межах наступного багаторічного бюджету ЄС. Окремо зазначено важливість співпраці з країнами Групи семи (G7) та збереження ініціативи кредиту G7 ERA.
Репараційний кредит розглядається як механізм фінансової підтримки для України обсягом до 90 мільярдів євро на найближчі два роки за рахунок доходів і грошових залишків заморожених російських активів, загальний обсяг яких у Європі оцінюється приблизно у 210 мільярдів євро.
Серед ключових умов надання позики ЄС акцентує увагу на подальшому впровадженні реформ в Україні, зокрема у сфері верховенства права та боротьби з корупцією.
Наразі проєкт залишається предметом перемовин між країнами-членами та може бути змінений під час саміту. Відомо, що, попри відсутність остаточної домовленості, у ЄС не мають наміру залишати Україну без фінансової підтримки.
