Міністри закордонних справ країн Європейського Союзу не досягли згоди щодо 18-го пакета санкцій проти російської федерації під час зустрічі, яка відбулася 15 липня у Брюсселі. Причиною стали розбіжності між державами-членами, зокрема опір Словаччини та Мальти.
Про це розповідає KURAZH
Чому країни відмовилися підтримати санкції
Словаччина, як повідомлялося раніше, наполягає на отриманні гарантій компенсації можливих збитків у разі повної заборони на імпорт російського газу до ЄС. Мальта своєю чергою висловила занепокоєння, що подальше посилення цінових обмежень на російську нафту може негативно вплинути на її танкерний флот, що підтверджує й видання Politico.
“Братислава, як повідомлялося раніше, вимагає від ЄС гарантій компенсації можливої шкоди від повної заборони на постачання російського газу до країн союзу. Мальта побоюється, що посилення стелі цін на російську нафту може вдарити по танкерному флоту країни, писав журнал Politico”.
Що передбачає новий пакет санкцій
Обговорення санкційного пакета продовжиться на рівні послів країн ЄС 16 липня. До запропонованого 18-го пакета входять, зокрема, динамічне формування стелі цін на російську нафту, заборона функціонування газопроводів «Північний потік» та «Північний потік-2», а також нові обмеження щодо російських банків.
Європейська комісія презентувала проєкт санкцій ще у червні. Ключовою пропозицією було зниження стелі цін на російську нафту з 60 до 45 доларів за барель. Оскільки санкційна політика координується у межах Групи семи (G7), ЄС прагнув отримати підтримку інших країн «сімки», зокрема США, під час саміту в Канаді минулого місяця.
