«Якби я розлучався, то зі спільно нажитого майна ділив би тільки емоції, бо більше в мене нічого в цьому житті немає», – так починає свою історію один з українців, який переїхав до В’єтнаму. Кілька років він живе з валізою в різних куточках світу, проте усвідомлення реалій життя в тропіках прийшло лише недавно.
Про це розповідає KURAZH
Романтика тропіків
Раніше автор мріяв про безтурботне життя в теплій країні, де можна насолоджуватися сонцем і морем без необхідності працювати. Однак, як виявилося, «так я ще ніколи не помилявся». Без роботи та самореалізації життя стає нудним, а теплі країни не є винятком у цьому правила: тут є свої переваги та недоліки. «Не варто романтизувати», – зауважує він.
Важливо пам’ятати, що, куди б ви не поїхали, ви завжди будете з собою. Якщо всередині вас «нудно», жодне сонце і море не зможуть це змінити.
Небезпеки та реалії життя
Однією з найбільших проблем, з якими стикається автор, є відчуття безпеки, яке залежить виключно від нього. «Вижив, окей, не вижив, нікого це особливо й не хвилювало». У В’єтнамі, як і в багатьох інших країнах Азії, послуги швидкої допомоги можуть коштувати дуже дорого, а лікарні видають рахунки на тисячі доларів.
Також він наводить приклади небезпечних ситуацій на дорозі, де водії можуть безсоромно порушувати правила. «Може хтось їхати з холодильником, який може впасти на тебе», – говорить він про хаос на вулицях.
Крім того, повсякденні клопоти, такі як відсутність зручностей у сфері доставки товарів та обмежене використання банківських карток, додають ще більше труднощів. «Навіть якщо в магазині є термінал, можуть відмовити провести оплату карткою, посилаючись на недостатню суму покупки», – пояснює автор.
Висока вологість повітря також викликає дискомфорт: «Речі псуються, а від килимів йде запах вологи». Лише звичайні побутові незручності нагадують про те, як далеко знаходиться ілюзія раю.
На завершення, автор ділиться спостереженнями про культуру ранніх підйомів і активність місцевих жителів, які, незважаючи на ранній початок дня, часто закінчують його з вечірнім караоке до пізньої ночі. Це, на його думку, є гарним способом зняти стрес. «Може, тому я ніколи не чув, щоб тут хтось підвищував голос або проявляв агресію», – підсумовує він.
