Фінансові потреби України на 2026–2027 роки, за оцінками Єврокомісії та Міжнародного валютного фонду, становлять приблизно 137 мільярдів євро. З цієї суми дві третини має забезпечити Європейський Союз. Однак, як підкреслила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн під час виступу в Європарламенті у Страсбурзі, питання стосується не лише грошей, а й здатності України гарантувати справжній мир.
Про це розповідає KURAZH
Пошук шляхів фінансування та політичні виклики
За словами фон дер Ляєн, підтримка оборони України є ключовим чинником для безпеки Європи. Вона наголосила, що найближчі дні стануть вирішальними для ухвалення рішень щодо фінансування української боротьби, а ситуація залишається вкрай нагальною через ескалацію російських атак паралельно з активізацією мирних переговорів.
«Немає важливішого акту європейської оборони, ніж підтримка оборони України. Наступні дні будуть вирішальним кроком для її забезпечення. Від нас залежить, як фінансувати боротьбу України. Ми знаємо терміновість: вона гостра… Так само, як посилюються мирні переговори, посилюється і шквал російських атак», – зазначила фон дер Ляєн.
Вона також нагадала про два основних варіанти фінансування: використання заморожених російських активів або спільні позики всього ЄС. Однак обидва шляхи мають свої труднощі. Зокрема, Бельгія, де зосереджено значну частину російських фінансових ресурсів, виступає проти конфіскації цих активів, остерігаючись юридичних наслідків.
Репараційний кредит та позиція ЄС
Фон дер Ляєн зазначила, що пріоритетним вважається надання Україні репараційної позики, а активи рф залишатимуться замороженими, доки росія не припинить війну та не компенсує завдані збитки. Вона підкреслила, що рішення щодо фінансування України на найближчі два роки мають бути ухвалені під час саміту лідерів ЄС.
Ідея надання Києву «репараційного кредиту» під заставу російських активів на суму 140 мільярдів євро активно обговорюється в Європі. Проте Бельгія, яка контролює більшу частину цих коштів, не погоджується на такий крок, пояснюючи це небезпекою судових позовів з боку росії.
Голова Euroclear Валері Урбен вважає, що нинішній план примусового вилучення російських активів нереалістичний і готова оскаржувати його в суді для захисту компанії від можливого банкрутства у разі відповіді москви. Європейський Центробанк також не готовий страхувати такий «репараційний кредит».
Віцепрем’єр Бельгії Вінсент Ван Петегем заявив, що заморожені російські активи рано чи пізно доведеться використати для допомоги Україні, однак країна не погодиться на жодні необдумані компроміси, поки не будуть враховані всі юридичні ризики.
Тим часом росія категорично заперечує проти вилучення своїх коштів і називає можливе використання активів на користь України незаконним.
