Європейська комісія в оприлюдненому звіті щодо розширення ЄС за 2025 рік відзначила низку негативних тенденцій в Україні, зокрема посилення тиску на спеціалізовані антикорупційні органи та громадянське суспільство.
Про це розповідає KURAZH
Антикорупційні органи під тиском: ключові зауваження звіту
У документі Єврокомісія визнає, що Україна демонструє суттєвий прогрес на шляху до членства в Європейському Союзі та зберігає відданість реформам навіть в умовах війни. Особливо позитивно оцінено ухвалення «дорожніх карт» у сферах верховенства права, реформування державного управління, вдосконалення демократичних інституцій та реалізації плану дій щодо прав національних меншин.
Водночас у звіті зафіксовано:
«Останні негативні тенденції, включно зі зростанням тиску на спеціалізовані антикорупційні агентства та громадянське суспільство, мають бути рішуче подолані».
Документ наводить приклади тиску на антикорупційну інфраструктуру, серед яких згадано липневі протести проти закону, що ставив під загрозу незалежність НАБУ та САП. Після масштабних протестів і міжнародної критики український парламент оперативно прийняв інший закон, який відновив незалежність обох органів. Проте, як наголошують у Єврокомісії, він не вирішив усіх проблемних аспектів, зокрема тих, що дозволяють під час воєнного стану переводити або призначати прокурорів до регіональних прокуратур і Офісу генерального прокурора без конкурсного відбору. Також генеральному прокурору надано доступ до будь-яких матеріалів досудового розслідування, окрім тих, що належать до компетенції НАБУ та САП.
Перспективи євроінтеграції та реформи
Єврокомісія підкреслює важливість подальшого зміцнення незалежності, доброчесності й ефективності судової влади, прокуратури та правоохоронних органів, а також активізації боротьби з організованою злочинністю.
У звіті зазначено, що український уряд прагне завершити переговори про вступ до ЄС до кінця 2028 року. Єврокомісія називає цю мету «амбітною» й наголошує, що для її досягнення потрібно пришвидшити реформування, особливо у сфері верховенства права.
Україна вже виконала умови для відкриття кількох переговорних кластерів, таких як «основоположні засади», «внутрішній ринок» та «зовнішні відносини». До кінця року очікується готовність країни розпочати переговори щодо ще трьох кластерів. Загалом процес приєднання до ЄС передбачає шість переговорних кластерів, що охоплюють 35 розділів законодавства ЄС. На даний момент відкриття перших кластерів для України блокує Угорщина.
Це перший подібний звіт, підготовлений новим складом Європейської комісії, яка розпочала роботу наприкінці 2024 року. У вересні 2025 року Єврокомісія повідомила про завершення Україною скринінгу законодавства у межах підготовки до переговорів про євроінтеграцію.
