Європарламент схвалив прискорення розгляду репараційної позики для України

|
Європарламент схвалив прискорення розгляду репараційної позики для України

Депутати Європейського парламенту підтримали застосування процедури терміновості для розгляду питання про надання Україні репараційної позики. Відповідне рішення ухвалено шляхом голосування підняттям рук, що дає змогу винести законопроєкт на пленарне засідання у січні 2026 року.

Про це розповідає KURAZH

Особливості майбутньої позики для України

Запропонована репараційна позика передбачає, що Європейський Союз залучатиме кошти шляхом кредитування Європейською Комісією за рахунок прибутків і залишків, отриманих від заморожених державних активів російської федерації. У разі ухвалення цей інструмент має на меті підтримати фінансові потреби України, зокрема державний бюджет, військовий потенціал, розвиток оборонної промисловості та інтеграцію країни в європейську оборонну індустріальну базу.

«Пропозиція передбачає надання репараційної позики ЄС для України, підкріпленої запозиченнями Європейської Комісії за рахунок прибутків та залишків коштів, отриманих від заморожених державних активів Росії. Цей новий інструмент, якщо його буде прийнято, підтримуватиме фінансові потреби та державний бюджет України, в тому числі військовий потенціал, а також оборонну промисловість країни та її інтеграцію в Європейську оборонно-промислову базу», – йдеться в повідомленні.

Документ також пов’язаний із вже діючими механізмами Ukraine Facility та механізмом співробітництва у сфері позик для України. Остаточне рішення щодо цієї ініціативи буде ухвалено євродепутатами під час наступної сесії, запланованої на 19–22 січня 2026 року, перед початком переговорів з урядами держав-членів ЄС.

Дискусії щодо використання російських активів

У Європі тривають активні дебати навколо ідеї «репараційного кредиту» Києву на 140 мільярдів євро, який має бути забезпечений замороженими російськими активами. Водночас Бельгія, на території якої сконцентровано більшу частину цих коштів, виступає проти цієї ініціативи, побоюючись можливих юридичних наслідків з боку російської федерації.

Голова брюссельського клірингового дому Euroclear Валері Урбен вважає, що нинішній варіант плану Європейської комісії щодо примусового вилучення заморожених російських активів для допомоги Україні є нереалістичним. Вона наголосила, що депозитарій готовий оскаржувати таке рішення в суді, щоб уникнути ризику банкрутства у разі відповідних дій москви.

Зі свого боку віцепрем’єр Бельгії Вінсент Ван Петегем зауважив, що використання заморожених активів росії на підтримку України можливе «в певний момент», але країна не піде на необдумані кроки без належних гарантій.

Європейський центральний банк також не висловлює готовності страхувати можливі ризики, пов’язані з наданням такої позики. Тим часом росія рішуче заперечує проти конфіскації своїх активів і називає можливе їх використання на користь України незаконним.