Ідея створення двигуна, який здатен рухати космічний апарат без використання традиційного пального, багато років вважалася однією з найбільш суперечливих у науковому світі. Нині американський інженер Чарльз Бюлер заявив, що його команді вдалося просунутися у цьому напрямку. Якщо результати підтвердяться, це може докорінно змінити підхід людства до освоєння космосу.
Про це розповідає KURAZH
Витоки концепції та технологічний шлях
Ще у 2001 році британський інженер Роджер Шойєр представив пристрій під назвою EmDrive, який отримав прізвисько «неможливий двигун». Його робота полягала у створенні тяги без викиду реактивної маси, що суперечить закону збереження імпульсу – одному з основних законів фізики. Попри скептичне ставлення наукової спільноти, EmDrive деякий час цікавив науковців. У 2016 році команда NASA Eagleworks навіть повідомила про фіксацію слабкої тяги під час випробувань. Проте дослідження у Технічному університеті Дрездена, які завершилися у 2021 році, не підтвердили ефекту. Відтак EmDrive став прикладом того, як експериментальні похибки можуть бути прийняті за прорив.
Попри це, ідея безпаливного двигуна не була відкинута остаточно. Вона зацікавила приватну компанію Exodus Propulsion Technologies, яку представляє Чарльз Бюлер — фахівець з електростатики, який раніше працював у NASA та був причетний до створення лабораторії електростатики і фізики поверхонь у Космічному центрі Кеннеді.
Суть нового підходу та реакція наукової спільноти
Чарльз Бюлер наголосив, що його команда відкрила так звану «Нову силу». За словами інженера, певні конфігурації електричних полів дозволяють створювати стійку тягу без використання пального, тобто пристрій може переміщати власний центр маси без викиду речовини. Дослідження проводяться приватною компанією і не пов’язані з NASA. Свої ідеї команда представила на конференції Alternative Propulsion Energy Conference (APEC), яка спеціалізується на обговоренні нестандартних концепцій космічних технологій.
За словами Бюлера, команда протягом багатьох років випробовувала різні варіанти систем і врешті зосередилася на електростатиці. Початкові результати були майже невидимими, однак з розвитком технології показники тяги поліпшувалися. У 2023 році, як стверджує інженер, вдалося вперше досягти тяги, достатньої для подолання сили земного тяжіння. Бюлер повідомив, що виконав близько двох тисяч вакуумних експериментів, де іноді спостерігався дивний ефект: тяга ніби зберігалася навіть після вимкнення живлення.
“Тепер Бюлер заявляє, що його команда відкрила так звану «Нову силу». За його словами, певні конфігурації електричних полів можуть створювати стійку тягу без використання пального. Іншими словами, пристрій здатен переміщати власний центр маси без викиду речовини назовні”.
Попри оптимізм винахідників, наукова спільнота залишається обережною в оцінках. На травень 2026 року жодна незалежна лабораторія не змогла підтвердити результати Exodus Propulsion Technologies у власних дослідженнях. Фахівці наголошують, що справжнє наукове відкриття має бути незалежно відтворене іншими дослідниками, а не лише продемонстроване чи запатентоване. Представники конференції APEC підкреслюють, що для наукового визнання необхідні ретельна методика, аналіз похибок і повторюваність результатів.
Експерти застерігають, що історія вже знає приклади революційних винаходів, які з часом виявлялися помилковими через неточності вимірювань або недооцінені фізичні ефекти. Проте навіть скептики визнають: якщо хоча б частина тверджень Бюлера буде підтверджена, це стане одним із найзначніших проривів у фізиці та космонавтиці останніх десятиліть. Подібна технологія могла б суттєво здешевити польоти у космос і зробити можливими далекі місії. Однак поки що більшість експертів рекомендує утримуватися від поспішних висновків, вказуючи на те, що наразі цей двигун — радше «неймовірна гіпотеза», ніж справжня революція у космічних технологіях.
