При розмові про механічні годинники часто згадують про кількість «каменів» (jewels) у їхньому механізмі. Це може звучати загадково для тих, хто не знайомий з темою: навіщо годинникам необхідні дорогоцінні камені? Насправді ці елементи мають вирішальне значення для точності та довговічності механізму, проте їх надмірна кількість не завжди є перевагою.
Про це розповідає KURAZH
Роль каменів у механізмі годинників
Камені в годинниках виконують функцію технічного компонента, а не елемента декору. Основна частина механічного годинника — це масивне колесо на тонкій пружині, яке здійснює понад 200 мільйонів коливань на рік. Для забезпечення точності йому потрібна надійна опора-підшипник, яку й виконують камені. Зазвичай для цього застосовуються синтетичні рубіни або сапфіри, що відрізняються високою твердістю та зносостійкістю.
Окрім основного осцилятора, у годинниках є й інші обертові деталі, такі як балансове колесо, шестерні та анкерна вилка, для яких також потрібні камені. Основні функції каменів включають:
- Зниження тертя: Камені зменшують тертя між металевими частинами, запобігаючи їх швидкому зносу.
- Підвищення точності: Менше тертя стабілізує хід механізму, що покращує його точність.
- Збільшення терміну служби: Захист від зносу подовжує життя годинника.
До XVIII століття в годинниках використовували латунні деталі, які швидко зношувалися. У 1704 році швейцарський майстер Ніколя Фатіо де Дюільє впровадив використання рубінових каменів як опор для осей, що стало справжньою революцією — механізми набули точності й довговічності. Вже до XIX століття використання каменів стало стандартом для якісних годинників.
Кількість каменів у годинниках
У серійних механічних годинниках зазвичай міститься від 15 до 17 каменів. У дорожчих моделях з додатковими функціями їх кількість може досягати 29. Цього достатньо для забезпечення опори для всіх критично важливих елементів: 5-7 каменів для балансового колеса та 2 для анкерної вилки. Решта використовуються для шестерень і барабана. Кварцові годинники зазвичай містять 5-7 каменів, оскільки у них менше рухомих частин.
Проте, чому більше не завжди краще? Виробники часом зазначають на циферблатах «40 jewels» або навіть «100 jewels», намагаючись позиціонувати це як перевагу. Але надлишок каменів часто стає маркетинговою пасткою. Камені додають у місця з мінімальним тертям (наприклад, для декоративних елементів), що не впливає на функціональність, але ускладнює конструкцію, підвищуючи ризик поломок та дорожчий ремонт. Згідно зі стандартом ISO 1112, годинники можуть отримати сертифікацію лише якщо розташування каменів технічно виправдане, а моделі з завищеною кількістю часто не відповідають цим вимогам.
Відомий годинниковий майстер Джордж Деніелс у книзі «Годинникова справа» зазначав: «Камені — це рішення інженерного завдання, а не спосіб справити враження. Їхня кількість має бути рівно такою, скільки вимагає конструкція».
Таким чином, при виборі механічного годинника, слід більше звертати увагу на репутацію бренду та якість механізму, а не на кількість каменів в специфікаціях.