Багато людей стикаються з питанням: що робити з речами, які більше не потрібні, проте знаходяться у гарному стані? Часто виникає бажання не просто звільнити місце, а й подарувати речам друге життя, передавши їх тим, хто потребує. Однак прямий контакт з малознайомими людьми при безкоштовній передачі речей нерідко може перетворитися на неприємний досвід.
Про це розповідає KURAZH
Проблеми прямого контакту при передачі речей
Людина, яка регулярно перебирає свої речі та віддає їх, розповідає про кілька реальних випадків, що змінили її ставлення до прямої передачі речей з рук у руки. Здебільшого речі можна передати знайомим або тим, кому вони точно знадобляться. Частину речей у відмінному стані зручно продавати через онлайн-платформи. Однак залишається категорія речей, які просто хочеться віддати безкоштовно, не обтяжуючи себе складнощами продажу. І саме тут виникають складнощі.
Перший випадок стосувався публікації у місцевій спільноті з позначкою «віддам даром». Після домовленості з однією людиною, авторка продовжувала отримувати численні прохання від інших. Одна з жінок повідомила, що виховує дітей сама і дуже потребує допомоги. В результаті, коли первісний претендент не з’явився на зустріч, речі були передані саме цій багатодітній матері. Проте пізніше перша людина повернулася з претензіями, демонструючи неприйнятну поведінку. Враження від такої ситуації залишилися негативними.
«Я навіть не підозрювала, що буває така нахабність. Осад був жахливий».
Незручності та питання безпеки
Ще один досвід стосувався передачі зимових черевиків. Жінка, яка приїхала за взуттям, наполягала приміряти їх у квартирі власниці, а потім навіть зацікавилася іншими речами в оселі. Така поведінка змусила замислитися про безпеку та небажаність надавати свою адресу стороннім особам.
Третій випадок демонструє, що навіть зустріч у громадському місці не гарантує результату: людина може просто не прийти, змусивши витрачати час і зусилля на даремну поїздку.
У результаті, через низку негативних випадків було вирішено більше не встановлювати прямий контакт з незнайомцями. Замість цього речі залишаються у спеціально відведених місцях, наприклад, біля сміттєвих контейнерів, звідки їх розбирають ті, хто цього потребує.
Незважаючи на те, що траплялися й позитивні історії передачі речей, подібний досвід вже не здатен переважити негатив, пов’язаний із прямою взаємодією під час безкоштовної передачі речей.